21 березня 2023 року Громадська організація «Українське ентомологічне товариство» разом із вченими Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України провела Всеукраїнську науково-практичну Online-конференцію «Ентомологічні читання пам’яті видатних вчених-ентомологів В.П. Васильєва і М.П. Дядечка», яка була присвячена 110-річчю від дня народження  видатних вчених-ентомологів академіка НАН України Вадима Петровича Васильєва і професора Миколи Платоновича Дядечка. Місцем проведення був вибраний Інститут захисту рослин НААН, оскільки з ним була пов’язана трудова та наукова діяльність цих видатних учених досить тривалий час. Учасниками конференції в режимі Online були вчені та аспіранти багатьох установ та закладів України.

Зареєстровано було 20 учасників конференції із 6 наукових установ, 4 вищих навчальних закладів і 2 компаній:

  • Інститут захисту рослин НААН;
  • Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН;
  • Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ;
  • Державний природознавчий музей НАНУ;
  • Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького;
  • Інститут харчової біотехнології та геноміки НАНУ;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України;
  • Херсонський державний аграрно-економічний університет;
  • Державний біотехнологічний університет;
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • ТОВ «Інститут органічного землеробства»;
  • Агропромислова група «Арніка».

 

Відкрив конференцію президент Громадської організації «Українське ентомологічне товариство» доктор біологічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, головний науковий співробітник Інституту захисту рослин НААН Віталій Петрович Федоренко. Він ще раз підкреслив величезний науковий спадок академіка Вадима Петровича Васильєва і професора Миколи Платоновича Дядечка та роль Українського ентомологічного товариства в житті нашої країни, особливо в нинішній важкий час. До нього приєдналася також секретар Українського ентомологічного товариства Калюжна Марина Олександрівна.

 

Дуже цікавими були доповіді:

  1. Круть М.В., к. б. н., Інститут захисту рослин НААН «наукові надбання та школа професора С. О. трибеля».
  2. Кабанець В.М., д. с.-г. н., доцент, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН «ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПІВНІЧНОГО СХОДУ НААН – ВІД НАУКИ ДО ПРАКТИКИ».
  3. Гуштан Г.Г., к. б. н., Державний природознавчий музей НАНУ «ДО ВИВЧЕННЯ ПАНЦИРНИХ КЛІЩІВ (ACARI, ORIBATIDA) ЛУЧНИХ СТЕПІВ КИЇВСЬКОЇ ВИСОЧИННОЇ ЛІСОСТЕПОВОЇ ОБЛАСТІ».
  4. Кукіна О.М., к. с.-г. н., Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького «перша знахідка Blastobasis glandulella (Riley, 1871) (Lepidoptera: Blastobasidae) В УКРАЇНІ».
  5. Мринський І.М., к. с.-г. н., доцент, Херсонський державний аграрно-економічний університет «Клоп жовто-бурий мармуровий (Halyomorpha halys Stal.) – небезпечний карантинний шкідник, який з’явився в Херсонській області».
  6. Жупінська К.Ю., аспірантка, Державний біотехнологічний університет «Деякі риси Ксилофагів, що визначають Їхню шкідливість ДЛЯ РОслин роду POPULUS».
  7. Питель-Гута С.Р., аспірантка, Львівський національний університет імені Івана Франка «ПРЕДСТАВНИКИ НАДРОДИН (VESPOIDEA, APOIDEA: SPHECIFORMES) ТА ЇХ ТРОФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ З ПОКРИТОНАСІННИМИ РОСЛИНАМИ НА ТЕРИТОРІЇ РІВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА».
  8. Калюжна М.О., к. б. н., Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ «подолання локального спалаху сонцевика будякового (Vanessa cardui (Linnaeus, 1758)) їздцями-браконідами роду cotesia». На багато питань відповідав також Гумовський О.В., д. б. н., проф.,   член-кореспондент НАНУ.
  9. Півторайко В.В., молодший науковий співробітник, Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН «ЗАСЕЛЕНІСТЬ ПОСІВУ КОНОПЕЛЬ ШИПОНОСКАМИ (MORDELLIDAE) ЗАЛЕЖНО ВІД ФАЗИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ У ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ».
  10. Хаблак С.Г., д. б. н., доцент, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАНУ «МОНІТОРИНГ ЛУСКОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ  КУКУРУДЗИ СВІТЛОВИМИ ПАСТКАМИ».

Крім названих доповідачів, до конференції через Online були підключені вчені та аспіранти з багатьох інших наукових установ та закладів вищої освіти, а також представники аграрних компаній. Тобто, не зважаючи на нинішній важкий час, конференція виявилася дуже змістовною й змогла охопити практичну всю Україну. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як підсумок було відмічене таке:

  • конференції, присвячені відомим вченим у галузі захисту рослин, треба проводити регулярно, навіть щорічно;
  • потрібно продовжувати тісну співпрацю Інституту захисту рослин з іншими установами НААН і НАН України, вищими навчальними закладами та аграрними й екологічними компаніями;
  • Громадська організація «Українське ентомологічне товариство» повинна і в подальшому сприяти розвитку науки у галузі ентомології й суміжних дисциплін і разом із тим – вирішенню проблем щодо захисту рослин та охорони довкілля;
  • молодим вченим треба брати активну участь в ентомологічних конференціях, форумах, з’їздах;
  • зважаючи на нинішню напружену ситуацію, пов’язану із воєнним станом в країні, заплановане місце проведення чергового з’їзду Українського ентомологічного товариства перенести із Львова в Київ, і провести цей захід наприкінці серпня – на початку вересня поточного року на базі Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України.