Колектив лабораторії: кандидати сільськогосподарських наук: Т.П. Панченко, О.Г. Власова, Л.М. Черв’якова, науковий співробітник М.Д. Зацеркляна.

Основні напрямки досліджень:

  •  Обгрунтування  раціонального застосування пестицидів в сучасних системах землекористування як елементу збереження оптимального і якісного стану агроценозів (за критерієм залишкових кількостей пестицидів), що дозволяє одержати якісний урожай та забезпечити екологічну безпеку навколишнього середовища.
  •  Розробка методик та способів визначення окремих діючих речовин та їх комбінацій  в різних матрицях (об’єктах агроценозів,  ґрунті, протруєному насінні, препаративних формах засобів захисту рослин).
  •  Вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та визначення числових критеріїв процесу.
  • Розробка методів екологічного оцінювання агротехнологій хімічного захисту сільськогосподарських культур (визначення ризику застосування пестицидів за АЕТІ) з метою прогнозу, запобігання екологічним ризикам та зменшення негативного впливу на довкілля.
  • Теоретичне обґрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур.
  • Обґрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин
  • Моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих.
  • Вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

 

Основні розробки:

– Розроблено методику систематичного аналізу для якісного і кількісного контролю пестицидів, що застосовуються в технологіях вирощування зернових та плодових  культур, цукрового буряку;

– Встановлено та формалізовано кореляційну залежність між полярністю пестицидів (їх фізико-хімічними властивостями) та швидкістю їх детоксикації в агроценозах,  доведено можливість  використання дипольного моменту та константи швидкості детоксикації для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах;

– Створено та побудовано модель оцінки ризику застосування пестицидів за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) за 10-ти бальною шкалою, що враховує властивості пестицидів, сезонне навантаження та толерантність агроценозу, і дає змогу вибрати оптимальний варіант захисту для кожної сільськогосподарської культури.

Практичні розробки:

– Алгоритм хіміко – аналітичного моніторингу пестицидів (https://doi.org/10.36495/UDC631.95alhorytm/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис)
(https://doi.org/10.36495/UDC631.95flutriafol/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу, тебуконазолу в протруєному насінні і препаративних формах протруйників (https://doi.org/10.36495/imidaklopryd.IZR.2021).

– Методичні рекомендації з визначення гліфосату в препаративних формах гербіцидів і десикантів (https://doi.org/10.36495/hlifosat.IZR.2022).

– Практичні методичні рекомендації з мультикількісного визначення пестицидів в матрицях (протруєне насіння буряків цукрових)

–Методика контролю пестицидів та їх комбінацій (плодові кісточкові культури)

– Спосіб визначення діючих речовин гербіциду Кросс – хлорсульфурону і хлорсульфоксиму (Патент на винахід № 60778 А).

– Спосіб визначення дипольного моменту полярних органічних сполук, які містять хлор (Патент на винахід № 67956 А).

– Спосіб визначення діючих речовин протруйника Чинук, 20% т.к.с. – імідакдоприду та бета-цифлутрину в протруєному насінні ріпаку (Патент на винахід № 79115).

– Спосіб визначення тіаметоксаму, біфентрину, гімексазолу та тираму – діючих речовин препаратів для протруювання насіння Круїзеру, 350 FS, т.к.с., Семафору 20ST, т.к.с., Тачигарену, з.п., Роялфло, в.с.к. в протруєному насінні цукрових буряків (Патент на винахід № 88947).

– Спосіб визначення діючих речовин препарату Престиж 290FS, т.к.с. імідаклоприду та пенсикурону в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на винахід № 101875).

– Спосіб визначення протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату для протруювання насіння Ламардор 400FS, т.к.с. в протруєному насінні сої та люпину (Патент на винахід № 101876).

– Спосіб визначення клотіанідину та бета-цифлутрину – діючих речовин препаратів Модесто 480 FS,  Еладо 480 FS, Пончо Бета 453,3 FS в протруєному насінні ріпаку та цукрових буряків (Патент на винахід              № 108513).

–  Спосіб визначення флутріафолу і тіабендазолу – діючих речовин препарату Вінцит 050 СS, к.с. в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (Патент на корисну модель № 109851).

– Спосіб визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату Юнта Квадро 373,4 FS в протруєному насінні пшениці та ячменю (Патент на корисну модель  № 113301).

– Спосіб визначення клотіанідину та пенфлуфену – діючих речовин препарату Еместо Квантум, 273,5 FS, TH в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на корисну модель № 121967).

– Спосіб визначення діючих речовин класу імідазолінів: імазапіру та імазамоксу в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 120888).

– Спосіб визначення протіоконазолу та металаксилу – діючих речовин препарату Редіго М 120 FS, TH в протруєному насінні кукурудзи (Патент на корисну модель №127193).

– Спосіб визначення діючих речовин класу сульфонілсечовини: нікосульфурону та римсульфурону в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель №143990).

 Спосіб одночасного визначення діючих речовин піраклостробіну, флуксапіроксаду та епоксиконазолу в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 146786).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин метконазолу, мепікват-хлориду та етефону в препаративних формах фунгіцидів, фунгіцидів-ретардантів, регуляторів росту рослин (Патент на корисну модель № 148190).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин хізалофоп-п-етилу і клетодиму в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель  № 149248).

– Розроблено більше 40 методичних вказівок з визначення пестицидів в рослинах, ґрунті та воді (затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України).

Практичні розробки:

  • удосконалені системи хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, які увійшли в інтегровану систему захисту цих культур від шкідливих організмів;
  • виявлено формування резистентності у популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки, злакових попелиць, кліщів до пиретроїдних інсектицидів, запропоновані заходи по її запобіганню.

Наукові розробки:

  • Сумісне застосування інсектицидів і фунгіцидів на картоплі;
  • Система хімічного захисту ріпаку від шкідників та хвороб;
  • Оптимізація хімічного захисту сходів цукрових буряків від основних шкідників;
  • Сумісне застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на насіннєвій конюшині;
  • Оптимізований хімічний захист озимої пшениці від шкідливої черепашки;
  • Сумісне застосування пестицидів із регуляторами росту рослин на картоплі;
  • Система хімічного захисту плодових культур від шкідників та хвороб.

Перспективи роботи:

  • розробка методичного забезпечення хіміко-аналітичного моніторингу та екотоксикологічний моніторинг пестицидів в агроценозах.
  • обґрунтування раціонального застосування сучасних пестицидів на основі екологічних особливостей шкідливих організмів та властивостей хімічних препаратів.
  • дослідження з формування резистентних популяцій у шкідників і збудників хвороб до пестицидів та обґрунтування антирезистентних систем захисту рослин.

 

 

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів надає послуги (на договірній основі) з використанням науково-методичної бази та патентів:

  • визначення вмісту діючих речовин у препаративних формах гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів 
  • визначення густини  засобів захисту рослин (за ареометром)
  • кількісне визначення вмісту діючих речовин у протруєному насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур (повнота протруєння)

 

Керівник – Цуркан Олеся Володимирівна,

кандидат сільськогосподарських наук

E-mail: lac_ipp@ukr.net

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів була заснована в 1956 році. До 1978 року нею завідував  провідний вчений у галузі  аналітичної хімії пестицидів доктор хімічних наук Є.С. Косматий. В 1978-1992 рр. лабораторію очолював доктор сільськогосподарських наук В.М. Кавецький, 1992-2015 рр. – доктор сільськогосподарських наук, професор Л.І. Бублик.   

 

Колектив лабораторії: кандидати сільськогосподарських наук: Т.П. Панченко, О.Г. Власова, Л.М. Черв’якова, науковий співробітник М.Д. Зацеркляна.

Основні напрямки досліджень:

  •  Обгрунтування  раціонального застосування пестицидів в сучасних системах землекористування як елементу збереження оптимального і якісного стану агроценозів (за критерієм залишкових кількостей пестицидів), що дозволяє одержати якісний урожай та забезпечити екологічну безпеку навколишнього середовища.
  •  Розробка методик та способів визначення окремих діючих речовин та їх комбінацій  в різних матрицях (об’єктах агроценозів,  ґрунті, протруєному насінні, препаративних формах засобів захисту рослин).
  •  Вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та визначення числових критеріїв процесу.
  • Розробка методів екологічного оцінювання агротехнологій хімічного захисту сільськогосподарських культур (визначення ризику застосування пестицидів за АЕТІ) з метою прогнозу, запобігання екологічним ризикам та зменшення негативного впливу на довкілля.
  • Теоретичне обґрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур.
  • Обґрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин
  • Моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих.
  • Вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

 

Основні розробки:

– Розроблено методику систематичного аналізу для якісного і кількісного контролю пестицидів, що застосовуються в технологіях вирощування зернових та плодових  культур, цукрового буряку;

– Встановлено та формалізовано кореляційну залежність між полярністю пестицидів (їх фізико-хімічними властивостями) та швидкістю їх детоксикації в агроценозах,  доведено можливість  використання дипольного моменту та константи швидкості детоксикації для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах;

– Створено та побудовано модель оцінки ризику застосування пестицидів за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) за 10-ти бальною шкалою, що враховує властивості пестицидів, сезонне навантаження та толерантність агроценозу, і дає змогу вибрати оптимальний варіант захисту для кожної сільськогосподарської культури.

Практичні розробки:

– Алгоритм хіміко – аналітичного моніторингу пестицидів (https://doi.org/10.36495/UDC631.95alhorytm/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис)
(https://doi.org/10.36495/UDC631.95flutriafol/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу, тебуконазолу в протруєному насінні і препаративних формах протруйників (https://doi.org/10.36495/imidaklopryd.IZR.2021).

– Методичні рекомендації з визначення гліфосату в препаративних формах гербіцидів і десикантів (https://doi.org/10.36495/hlifosat.IZR.2022).

– Практичні методичні рекомендації з мультикількісного визначення пестицидів в матрицях (протруєне насіння буряків цукрових)

–Методика контролю пестицидів та їх комбінацій (плодові кісточкові культури)

– Спосіб визначення діючих речовин гербіциду Кросс – хлорсульфурону і хлорсульфоксиму (Патент на винахід № 60778 А).

– Спосіб визначення дипольного моменту полярних органічних сполук, які містять хлор (Патент на винахід № 67956 А).

– Спосіб визначення діючих речовин протруйника Чинук, 20% т.к.с. – імідакдоприду та бета-цифлутрину в протруєному насінні ріпаку (Патент на винахід № 79115).

– Спосіб визначення тіаметоксаму, біфентрину, гімексазолу та тираму – діючих речовин препаратів для протруювання насіння Круїзеру, 350 FS, т.к.с., Семафору 20ST, т.к.с., Тачигарену, з.п., Роялфло, в.с.к. в протруєному насінні цукрових буряків (Патент на винахід № 88947).

– Спосіб визначення діючих речовин препарату Престиж 290FS, т.к.с. імідаклоприду та пенсикурону в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на винахід № 101875).

– Спосіб визначення протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату для протруювання насіння Ламардор 400FS, т.к.с. в протруєному насінні сої та люпину (Патент на винахід № 101876).

– Спосіб визначення клотіанідину та бета-цифлутрину – діючих речовин препаратів Модесто 480 FS,  Еладо 480 FS, Пончо Бета 453,3 FS в протруєному насінні ріпаку та цукрових буряків (Патент на винахід              № 108513).

–  Спосіб визначення флутріафолу і тіабендазолу – діючих речовин препарату Вінцит 050 СS, к.с. в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (Патент на корисну модель № 109851).

– Спосіб визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату Юнта Квадро 373,4 FS в протруєному насінні пшениці та ячменю (Патент на корисну модель  № 113301).

– Спосіб визначення клотіанідину та пенфлуфену – діючих речовин препарату Еместо Квантум, 273,5 FS, TH в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на корисну модель № 121967).

– Спосіб визначення діючих речовин класу імідазолінів: імазапіру та імазамоксу в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 120888).

– Спосіб визначення протіоконазолу та металаксилу – діючих речовин препарату Редіго М 120 FS, TH в протруєному насінні кукурудзи (Патент на корисну модель №127193).

– Спосіб визначення діючих речовин класу сульфонілсечовини: нікосульфурону та римсульфурону в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель №143990).

 Спосіб одночасного визначення діючих речовин піраклостробіну, флуксапіроксаду та епоксиконазолу в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 146786).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин метконазолу, мепікват-хлориду та етефону в препаративних формах фунгіцидів, фунгіцидів-ретардантів, регуляторів росту рослин (Патент на корисну модель № 148190).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин хізалофоп-п-етилу і клетодиму в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель  № 149248).

– Розроблено більше 40 методичних вказівок з визначення пестицидів в рослинах, ґрунті та воді (затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України).

Практичні розробки:

  • удосконалені системи хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, які увійшли в інтегровану систему захисту цих культур від шкідливих організмів;
  • виявлено формування резистентності у популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки, злакових попелиць, кліщів до пиретроїдних інсектицидів, запропоновані заходи по її запобіганню.

Наукові розробки:

  • Сумісне застосування інсектицидів і фунгіцидів на картоплі;
  • Система хімічного захисту ріпаку від шкідників та хвороб;
  • Оптимізація хімічного захисту сходів цукрових буряків від основних шкідників;
  • Сумісне застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на насіннєвій конюшині;
  • Оптимізований хімічний захист озимої пшениці від шкідливої черепашки;
  • Сумісне застосування пестицидів із регуляторами росту рослин на картоплі;
  • Система хімічного захисту плодових культур від шкідників та хвороб.

Перспективи роботи:

  • розробка методичного забезпечення хіміко-аналітичного моніторингу та екотоксикологічний моніторинг пестицидів в агроценозах.
  • обґрунтування раціонального застосування сучасних пестицидів на основі екологічних особливостей шкідливих організмів та властивостей хімічних препаратів.
  • дослідження з формування резистентних популяцій у шкідників і збудників хвороб до пестицидів та обґрунтування антирезистентних систем захисту рослин.

 

 

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів надає послуги (на договірній основі) з використанням науково-методичної бази та патентів:

  • визначення вмісту діючих речовин у препаративних формах гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів 
  • визначення густини  засобів захисту рослин (за ареометром)
  • кількісне визначення вмісту діючих речовин у протруєному насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур (повнота протруєння)