Керівник – Шита Оксана Василівна

Тел. 096-300-79-82

E–mail: oksanashitaya @ukr.net

 

Протягом історії діяльності Інституту захисту рослин НААН над проблемами технології застосування пестицидів на різних сільськогосподарських культурах працювали академік НАНУ В.П. Васильєв, доктор с.-г. наук В.А. Санін, кандидати наук І.В. Паліоха, Є.М. Китицин, Д.Г. Войтюк, Ж.Д. Кудіна, Б.І. Щербак, А.М. Войтенко, Г.П. Живицький, В.А. Гродський, К.А. Кудель, О.В. Манько, В.О. Зацерківський, О.Г. Шеліхов, В.Л. Петрунек, Т.І. Горбач, В.С. Чабан, В.Г. Сергієнко, В.М. Охрімчук, Ф.С. Мельничук, Т.М. Райчук, наук. співробітники М.О. Гороховський, М.Ф. Донченко, С.М. Яновський, К.А. Маркарова та інші. З 2015 року лабораторію очолює О.В. Шита.

Основні здобутки:

Система захисних заходів проти комплексу хвороб сої

Система базується на поєднанні організаційно-господарських, агротехнічних, імунологічних та хімічних заходів. Основні її складові – це дотримання сівозміни, проведення фітоекспертизи насіннєвого матеріалу, систематичний фітосанітарний моніторинг посівів протягом вегетації для виявлення ознак небезпечних хвороб та планування проведення захисних заходів, використання фунгіцидів з різним механізмом дії. Система передбачає протруєння насіння препаратом системної дії сумісно з регуляторами росту та обробки посівів фунгіцидами новітнього асортименту сумісно з регуляторами росту за виявлення ураженості рослин грибними патогенами протягом вегетації. Збережений урожай зерна на рівні 0,22–0,5 т/га, рентабельність виробництва – 50–62%.

Технологічні регламенти застосування пестицидів на посадках картоплі

Постійно здійснюється фітосанітарний моніторинг насіннєвого матеріалу та посадок картоплі в період вегетації для виявлення шкідливих організмів та визначення потреби в проведенні захисних заходів. Проводять протруювання посадкового матеріалу для зниження пошкоджень фітофагами та збудниками хвороб. Застосовують досходові та страхові гербіциди для контролювання сегетальної рослинності. Використовують інсектициди та фунгіциди за досягнення критичного рівня чисельності шкідників та появи ознак основних хвороб для попередження недоборів урожаю та погіршення його якості. Вибір препаратів здійснюється за спектром їх захисної дії. Строки обробок посадок повинні збігатись з найуразливішими фенофазами розвитку рослин за дотримання періоду очікування до збирання врожаю. При цьому недобори врожаю зменшуються в 1,1–1,4 рази, рентабельність виробництва складає від 220,8 до 420,6 %.

  Основні напрями наукових досліджень:

– випробування засобів захисту рослин оновленого асортименту у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;

– вивчення особливостей розвитку шкідників, бур’янів і збудників хвороб рослин, їх шкідливості з метою удосконалення технологій застосування пестицидів.

Практичні розробки:

  • системи захисту соняшнику, картоплі й томатів від шкідників, хвороб та бур’янів за допомогою пестицидів нового асортименту;
  • системи хімічного захисту цибулі й огірків від хвороб та бур’янів
  • система захисту огірка від несправжньої борошнистої роси на основі короткострокового прогнозу;
  • способи сумісного застосування стимуляторів росту рослин із фунгіцидами в захисті картоплі й томатів;
  • удосконалена система захисту насінників цибулі від хвороб;
  • спосіб підвищення стійкості томатів від хвороб;
  • технологічний регламент застосування пестицидів сучасного асортименту для контролю розвитку шкідливих організмів у посівах основних сільськогосподарських культур;
  • способи раціонального та екологічно орієнтованого застосування інсектицидів на польових культурах;
  • удосконалена технологія захисту сої від шкідливих організмів.

 

Перспективи роботи:

 

– створення бази даних сучасних засобів захисту рослин;

 

– оптимізація хімічного захисту основних сільськогосподарських культур у сучасних умовах виробництва;

 

– розробка регламентів застосування засобів захисту рослин з метою зменшення пестицидного навантаження на агроекосистему.