Згідно наказу директора ІЗР НААН України науковцями Інституту  Федоренком А.В. (провідний науковий співробітник лабораторії прогнозу і карантину рослин)  та  Шиб В.Р. (здобувач) були проведені обстеження біоценозів для виявлення причин спалаху сарани на Півдні України. На землях Кушугумської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, на площі близько 200 га,  було виявлено осередки сарани за чисельності від 40,0 до 100,0 екз./м2 (личинки та імаго), які концентрувалися в річкових плавнях вздовж Дніпра, та на площах, що колись були затоплені водами Каховської ГЕС. Також відмічено масову міграцію зграй і куліг шкідника по території громади, а також в Комунарському та Олександрівському районах м. Запоріжжя.

Співробітниками ІЗР НААН проведено обліки чисельності на зазначених локаціях (очеретяні масиви і перелоги) та визначено видовий склад наявних саранових. Виявлені імаго та личинки за чисельності 7,0-10,0 екз./м2 (враховуючи попередні обробки інсектицидом) належали до виду сарана азіатська або перелітна (Locusta migratoria L.). Ці комахи впродовж усієї історії людства становлять серйозну небезпеку для сільськогосподарських культур, адже їх популяціям властиві періодичні спалахи. Масові розмноження й поширення азіатської сарани найчастіше пов’язані з сукупністю різних чинників. Так, відомо, що її розвиток знаходиться у прямій залежності від гідротермічного режиму у місцях мешкання. Загалом, найбільшу чисельність саранових в Україні спостерігають в областях, де сума активних температур (> 50°С) перевищує 3000°С (Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та в Криму), а також в регіонах де температура поверхні землі влітку нагрівається до +28-33°С.

Отже, рання й тепла весна з низькими короткочасними паводками, спекотне літо і довготривала тепла осінь є головними факторами, що можуть призвести до спалахів масового розмноження цього шкідника.

Варто зазначити, що азіатська сарана – комаха, яка характерна для болотяних луків і заростей очерету, та поширена в плавнях Дунаю, Дніпра, Дністра і Прута. Саме тому, другим вирішальним фактором для спалаху чисельності є наявність великих очеретяних масивів, що починають пересихати (з появою ділянок зі зрідженим рослинним покривом, чи взагалі відкритих), та ідеально придатні для відкладання яєць і формування ворочок (кубушок).

Природа різкого зростання чисельності саранових, завжди пов’язана з багатофакторністю чинників. Так, після руйнування рашиськими військами Каховської ГЕС, від води звільнилися великі площі, що довгий час були дном водосховища. Ці вологі й теплі ґрунти, з очеретяною рослинністю, вже просто по факту – ідеальний резерват для розвитку сарани. До того ж, слід враховувати наявність довкола великої кількості й інших необроблених площ та занедбаних полів (у зв’язку з війною). І все це – на фоні спекотного літа, з року в рік, у зв’язку з глобальним потеплінням.

 

 

Рекомендації щодо ліквідації осередків сарани

Основною причиною спалаху чисельності цього шкідника у 2025 році є неможливість вчасно проводити регулярний моніторинг і обробку інсектицидами основного вогнища фітофага, адже воно знаходилося на територіях, що частково заміновані, і де ведуться бойові дії. Також тут неможливо використання сільськогосподарської авіації.

Щодо рекомендацій захисту, в даному випадку:

  1. проведення регулярного фіто-санітарного моніторингу та подальших інсектицидних обробок (за потреби) препаратами вказаними у «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» в місцях масової появи сарани, на площах підконтрольних Україні;
  2. суцільні обробки слід проводити лише в місцях з високою чисельністю шкідника, перш за все в агроценозах, та на прилеглих до них територіях;
  3.  під час застосування інсектицидів проти куліги, що рухається, обробляють не лише площу, що фактично зайнята шкідником, але й попереду маршруту пересування (на відстань 200-300 м.);
  4.  в разі заселення великих ділянок, за браком часу, чи зазначених для суцільної обробки препаратів, використовують смугове застосування інсектицидів. При цьому ширина оброблюваних смуг та проміжків між ними не має перевищувати 40-50 м., а їх кінці з’єднують загальною обробленою смугою, утворюючи таким чином замкнуту мережу.

 

Федоренко А.В.
к.с-г.н лабораторії прогнозу
і карантину рослин ІЗР НААН