Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур в Україні на 11 квітня 2025 р.

В більшості областей озима пшениця та озимий ячмінь – у фазі кущення. Культури  вегетують, продовжуючи розвивати кореневу систему. З кінця березня відмічено відчутне зниження середньодобових температур та підвищення вологості повітря й ґрунту.

В теплі дні, переважно в південних областях, здебільшого на озимині, що висіяна по стерні, триває живлення личинок хлібного туруна. Шкідником заселено до 12 % обстежених площ, пошкоджено до 2% рослин, з  чисельністю 0,2-1,0 екз/м2. Живлення фітофага за надпорогової чисельністю не виявлено (Запорізька, Одеська, Дніпропетровська, Полтавська, Київська обл.).

Триває вихід хлібної смугастої блішки з місць зимівлі та заселення нею крайових смуг озимини. Оскільки протягом облікового періоду здебільшого тримається прохолодна, хмарна і дощова погода, масового заселення посівів цим шкідником – не відмічено. У окремі сонячні дні хлібні блішки заселили 23% обстежених площ (крайові смуги полів) за середньої чисельності 0,1-2,0 екз./м2, максимально – 3,0 екз./м2 при заселенні 0,4-3% рослин, максимально – 5% на 2% обстежених площ (Херсонська, Дніпропетровська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська обл.).

Злакова п’явиця (синя) в теплі сонячні дні переважно живилася на бур’янах, концентруючись на пирійовищах біля лісосмуг. Дощова прохолодна, вітряна погода стримує масовий переліт п’явиць на площі зернових колосових, проте кремі екземпляри вже поодиноко зустрічаються й на озимині  в нижньому ярусі рослин (Полтавська, Черкаська обл.).

Триває неактивний вихід клопа шкідливої черепашки на листову поверхню у лісосмугах. Середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально – 1,0 екз./м². При встановленні стабільної теплої погоди очікується масовий вихід шкідника. Переліт клопів з місць зимівлі у посіви зазвичай відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище впродовж  3-4 днів (Дніпропетровська, Херсонська обл.).

Злакові попелиці виявлені на 3-11% обстежених площ (на Полтавщині майже повсюдно) за середньої чисельності 1,0 кол./рослину, максимально – 2,0 кол./рослину, при заселенні 0,5-1% рослин, максимально – 2% (Дніпропетровська, Херсонська, Черкаська, Полтавська обл.).

В сонячні теплі дні відмічено заселення посівів цикадками, та спостерігався літ злакових мух (гессенської, шведської, пшеничної) за чисельності 0,1 екз./м², або від поодиноких особин до 4,0 екз./100 помахів сачком, залежно від виду мух (Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська,  Житомирська обл.).

Прохолодною волога дощова погода з мінливою хмарністю сприяє ураженню рослин пшениці характерними  хворобами у більшості областей. Так, на 10-24% площ від обстежених у  посівах озимої пшениці  спостерігається розвиток  борошнистої роси  (0,5-5% рослин, за розвитку хвороби 1-2%) (Херсонська, Дніпропетровська Полтавська, Черкаська, Київська, Чернігівська обл.).

Септоріозом уражені 1-5% рослин (в основному відмерлі (сухі) частини нижніх листочків), на 2-29% обстежених площ, за розвитку хвороби 0,5-3%. Найбільшого поширення хвороба набула на полях зернових колосових ранніх строків сівби. (Херсонська, Дніпропетровська Полтавська, Черкаська, Київська, Чернігівська, Житомирська обл.).

Кореневі гнилі виявлено на 0,5-12% обстежених площ посівів озимої пшениці,  уражено 0,3-5% рослин, розвиток хвороби – 0,1-1,3% (Херсонська, Дніпропетровська, Полтавська, Черкаська, Житомирська, Волинська обл.).

Бурою іржею уражено 4% рослин озимої пшениці за розвитку хвороби 1 %, на 20% обстежених площ, та 5% рослин озимого ячменю за розвитку хвороби 2 % на 26 % обстежених площ (Київська, Чернігівська, Закарпатська обл.)

Гельмінтоспоріозом уражено 2% рослин за розвитку хвороби 1%, на 23% обстежених площ  (Закарпатська обл.).