В посівах ріпаку озимого шкодять попелиці – заселено 0,5-20% площ, максимально 100% (Львівська обл.), за чисельності 1,0-18,0 екз./рослину, пошкоджено 0,5-6% рослин (Рівненська, Вінницька, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська, Чернівецька, Херсонська, Одеська, Черкаська, Львівська, Хмельницька, обл.), ріпаковий пильщик – заселено 6-35% площ, максимально 67% (Вінницька обл.), за чисельності 0,2-1,0 екз./м2, пошкоджено 1-12% рослин (Житомирська, Запорізька, Вінницька, Одеська, Чернівецька, Закарпатська обл.), блішки (хрестоцвіті, ріпакові, капустяні) – заселено 0,6-8% площ, за чисельності 0,5-2,0 екз./м2, пошкоджено 1,0-27% рослин (Одеська, Черкаська, Запорізька, Миколаївська, Вінницька, Закарпатська обл.), ріпаковий листоїд – пошкоджено 2-27% рослин (Запорізька обл.), капустяна міль – заселено 5-10% площ, за чисельності 1,0-3,0 екз./рослину, пошкоджено 2-4% рослин (Одеська, Чернівецька обл.), підгризаючі совки (озима, оклична, іпсілон) – заселено 3-15% площ, за чисельності 0,2-2,0 екз./м2, пошкоджено 5-6% рослин (Вінницька, Одеська, Полтавська, Херсонська, Житомирська обл.), листогризучі совки (бавовникова, капустяна, гамма) – заселено 3% площ, за чисельності 0,5-3,0 екз./рослину, пошкоджено 1-14% рослин (Запорізька, Вінницька, Одеська обл.), білани (капустяний, ріпаковий) – заселено 3-6% площ, за чисельності 0,5-1,0 екз./рослину, пошкоджено 1-4% рослин (Миколаївська, Одеська, Полтавська, Закарпатська обл.), білокрилки – заселено 2% рослин за чисельності 1,0-3,0 екз./рослину (Рівненська, Полтавська обл.), мишовидні гризуни – заселено 3-34% площ, за чисельності 0,5-3,0 колоній/га, 1-10 нір/колонію (Сумська, Рівненська, Житомирська, Запорізька, Вінницька, Миколаївська, Черкаська, Одеська, Полтавська, Чернігівська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька, Херсонська, Львівська, Хмельницька обл.).
Пероноспорозом уражено – 1,4-24% площ ріпаку озимого, 1-22% рослин за розвитку хвороби 0,1-8% (Черкаська, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Житомирська, Чернівецька, Хмельницька, Одеська, Запорізька, Полтавська, Волинська обл.), фомозом – 2-24% площ, максимально 100% (Львівська обл.), 1-9% рослин за розвитку хвороби 0,1-1,6% (Львівська, Рівненська, Житомирська, Одеська, Запорізька, Полтавська обл.), альтернаріозом – 2-27% площ, 2-5% рослин за розвитку хвороби 0,1-5% (Вінницька, Чернігівська, Рівненська, Житомирська, Чернівецька, Одеська, Запорізька обл.), білою плямистістю – 1% площ, 1-2% рослин за розвитку хвороби 0,1% (Миколаївська, Полтавська обл.), циліндроспоріозом – 8% площ, 2-3% рослин за розвитком хвороби 0,6% (Одеська обл.), кореневими гнилями – 16% площ, 0,5-1% рослин за розвитком хвороби 0,5% (Чернівецька обл.).

Багатоїдні шкідники.
Підгризаючі совки (озима, оклична): у посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, на багаторічних травах та неорних землях гусеницями ІІ покоління заселено 3-15% площ у кількості 0,2-2,0 екз./м2, максимально – до 4,0 екз./м2 (Полтавська обл.), пошкоджено 0,5-6,0% рослин в слабкому та середньому ступені (Вінницька, Житомирська. Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська обл.).
Листогризучі совки (капустяна, гама): на ріпаку озимому відмічено живлення гусениць ІІ покоління в кількості 0,5-1,0 екз./рослину, максимально – 1,0-3,0 екз./рослину (Запорізька обл.), пошкоджено 1-2% рослин (Вінницька, Запорізька, Одеська обл.), максимально – 14% рослин (Запорізька обл.).
Мишоподібні гризуни: у посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, на багаторічних травах, в садах, лісосмугах, на стерні та падалиці зернових і технічних культур, неорних землях, неугіддях, узбіччях доріг, пасовищах заселено 6-70%, максимально – до 100% (Волинська, Львівська, Черкаська, Чернівецька обл.) площ у кількості від поодиноких до 3 колоній/га, максимально – 6 колоній/га за 1-7 жилих нір/колонію (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обл.), подекуди – до 10-24 жилих нір/колонію (Херсонська обл.).

Підготовлено лабораторією прогнозу ІЗР НААН
за матеріалами регіональних установ НААН
і Держпродспоживслужби
7 листопада 2024 р.

Галаган Т.О.
Федоренко А.В.
Бахмут О.О.
Вовкотруб О.М.