Фаза розвитку озимої пшениці – сівба, сходи/ В деяких південних регіонах – початок кущення.

Зниження температури повітря та опади, що спостерігались у звітному періоді, стримували розвиток та шкідливість фітофагів. Проте, не зважаючи на не досить сприятливі погодні умови на посівах озимої пшениці все одно продовжується їх розвиток.

На посівах озимини в сонячні дні на 100 помахів ентомологічного сачка обліковують 1,0-14,0 екз. імаго (шведської та гессенської мухи). Розпочалися відродження та шкодочинність їх личинок. Личинки шведської мухи виявлені на 20% обстежених площ, середня чисельність – 1,2 екз./м², максимально – 3,0. Пшеничною мухою заселено 5-20% обстежених площ, 3% рослин, за середньої чисельності 1,4-5,0 екз./м². Гессенську муху – виявлено на 18% площ, середня чисельність – 0,7 екз./м², максимально – 4,0, пошкоджено – 0,3-0,5% рослин (Миколаївська, Дніпропетровська, Вінницька, Київська, Полтавська обл.).

Личинками злакових попелиць заселено 0,5-5% рослин, на 19-100% обстежених площ з чисельністю 1,0-5,0 екз./рослину (Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька, Київська, Полтавська, Хмельницька обл.).

Злакові цикадки у сонячні дні шкодять на 5-19% обстежених площ посівів, на 3% рослин, за середньої чисельності 5,0-20,0 екз./100 помахів сачком (Миколаївська Кіровоградська, Вінницька Київська обл.).

Хлібними блішками за середньої чисельності 1,0-3,0 екз./м2 в середньому пошкоджено 2% рослин на 3-24% обстеженої площ (Миколаївська, Кіровоградська, Вінницька Київська Полтавська, Хмельницька обл.)

На сходах, переважно по стерньових попередниках (осередково) триває шкодочинність личинок хлібної жужелиці. Заселено 12% обстежених площ, середня чисельність – 0,2-0,6 екз./м², максимально – 1,0. Чисельність туруна не підвищується, що зумовлено зниженням температури повітря та опади, що спостерігались впродовж декади (Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Сумська обл.)

Волога погода та перепади температур, які у ІІ декаді жовтня прийшли на зміну посушливій теплій погоді стали сприятливими для розвитку та поширення хвороб озимих культур. Надалі, через опади та коливання температур, очікується збільшення відсотка уражених рослин.

У районах, де раніше спостерігалися опади, на ранніх посівах озимої пшениці виявлено прояви борошнистої роси. Уражено на 6% обстежених площ – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5% (Дніпропетровська, Вінницька Хмельницька обл.). Септоріозом уражено 0,5% рослин (Вінницька обл.). Кореневі гнилі виявлено на 1% обстежених площ посівів, уражено незначний відсоток рослин (Дніпропетровська обл.).

На незібраних площах кукурудзи живляться стебловий (кукурудзяний) метелик – заселено 100% площ за чисельності 1,0 екз./рослину, пошкоджено 1-2% рослин (Київська, Закарпатська обл.), мишоподібні гризуни – 5-20% площ за чисельності 0,1-2,0 колоній/га, 1-8 жилих нір/колонію (Сумська, Полтавська, Львівська обл.).

 Летючою сажкою уражено 1% рослин (Житомирська обл.), пухирчастою сажкою – 5-8% площ, максимально – 100% площ (Київська обл.), 0,2-2% рослин за розвитку хвороби 0,3-5% (Київська, Житомирська обл.), фузаріозом – 2-5% (Закарпатська обл.), сірою гниллю – 3% рослин (Житомирська обл.), бактеріозом – 2% рослин (Житомирська обл.), пліснявінням качана – 100% площ, 2-4% рослин за розвитку хвороби 0,5% (Львівська обл.), гельмінтоспоріозом – 7% рослин (Житомирська обл.).

В посівах ріпаку озимого шкодять попелиці – заселено 6-43% площ, максимально 100% (Львівська обл.), за чисельності 1,0-12,0 екз./рослину, пошкоджено 0,5-6% рослин (Житомирська, Дніпропетровська, Вінницька, Кіровоградська, Одеська, Черкаська, Львівська, Закарпатська, Хмельницька, Полтавська, Рівненська обл.), ріпаковий пильщик – заселено 1-28% площ, максимально – 51% (Дніпропетровська обл.), за чисельності 0,1-5,0 екз./м2, пошкоджено 1-5% рослин (Житомирська, Запорізька, Вінницька, Миколаївська, Одеська, Тернопільська Дніпропетровська, Черкаська, Київська, Хмельницька, обл.), блішки (хрестоцвіті, ріпакові, капустяні) – заселено 3-30% площ, за чисельності 0,2-3,0 екз./м2, пошкоджено 2-10% рослин (Житомирська, Сумська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, Черкаська, Хмельницька, Вінницька, обл.), ріпаковий листоїд – заселено 3-8% площ за чисельності 0,1-1,0 екз./м2, пошкоджено 0,5-2% рослин (Дніпропетровська, Одеська обл.), капустяна міль – заселено 17-36% площ, максимально 100% (Львівська обл.), за чисельності 1,0-5,0 екз./росл, пошкоджено 1-4% рослин (Дніпропетровська, Кіровоградська, Рівненська, Львівська, Полтавська обл.), підгризаючі совки (озима, оклична, іпсілон) – заселено 5-43% площ, максимально 53% (Київська обл.), за чисельності 0,3-3,0 екз./м2, пошкоджено 1-5% рослин (Житомирська, Сумська, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська, обл.), листогризучі совки (бавовникова, капустяна, гамма) – заселено 6-12% площ за чисельності 0,5-1,0 екз./рослину, пошкоджено 2-4% рослин (Дніпропетровська, Одеська, обл.), білани (капустяний, ріпаковий) – заселено 5-43% площ за чисельності 0,1-2 екз./рослину, пошкоджено 0,6-5% рослин (Житомирська, Кіровоградська, Тернопільська, Київська, Одеська, Дніпропетровська, обл.), білокрилки – заселено 10-43% площ за чисельності 1,0-6,0 екз./рослину, пошкоджено 2-6% рослин (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Полтавська обл.), мишовидні гризуни – заселено 2-20% площ, максимально 72-100% (Київська, Львівська, Тернопільська обл.), за чисельності 0,5-5,0 колоній/га, 1-5 нір/колонію (Житомирська, Дніпропетровська, Рівненська, Тернопільська, Одеська, Львівська, Київська, Черкаська, Хмельницька, Полтавська обл.).

Пероноспорозом уражено – 2-45% площ ріпаку озимого, 0,5-10% рослин за розвитку хвороби 0,1-1,5% (Житомирська, Черкаська, Рівненська, Хмельницька, Дніпропетровська, Тернопільська, Полтавська, Львівська обл.), фомозом – 2-40% площ, максимально 100% (Львівська обл.), 1-6% рослин за розвитку хвороби 0,1-1,0% (Житомирська, Полтавська, Київська, Львівська, Одеська, Закарпатська обл.), альтернаріозом – 4-40% площ, максимально – 57% (Кіровоградська обл.), 0,8-10% рослин за розвитку хвороби 0,1-1,0% (Житомирська, Рівненська, Одеська, Кіровоградська, Тернопільська, Київська обл.), бактеріозом – 6% площ, 2,5% рослин (Житомирська обл.), білою плямистістю – 5% площ, 2-4% рослин (Миколаївська, Полтавська обл.), циліндроспоріозом – 3-7% площ, 0,8-3% рослин за розвитком хвороби 0,5-0,6% (Одеська, Тернопільська обл.).

В незібраних посівах соняшника бурою сухою гниллю уражено 60% площ, 30% рослин за розвитку хвороби 7% (Кіровоградська обл.), білою гниллю – 67% площ, 2% рослин за розвитку хвороби 2% (Кіровоградська обл.), сірою гниллю – 12% площ, 10% рослин за розвитку хвороби 7% (Кіровоградська обл.).

 

Багатоїдні шкідники.

Личинки дротяників і несправжніх дротяників: у посівах озимих культур відмічені в кількості 0,5-1,0 екз./м2, пошкоджено 1-2% рослин в слабкому ступені (Київська, Сумська обл.).

Стебловий кукурудзяний метелик: у посівах кукурудзи на 100% площ (Київська, обл.) відмічені гусениці в кількості 1,0 екз./рослину, пошкоджено 1-2% качанів в слабкому ступені при заселенні 1,0-2,0% рослин (Київська обл.).

Сонцевик будяковий: в садах спостерігається літ ІІІ покоління метеликів та живлення їх на падалиці плодів у кількості 2 екз. в полі зору (Полтавська обл.).

Підгризаючі совки (озима, оклична): у посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, на цукрових буряках та неорних землях гусеницями заселено 8-55% площ у кількості 0,2-1,0 екз./м2, максимально – до 4,0 екз./м2 (Полтавська обл.), пошкоджено 0,6-3,3% рослин, максимально – 5% рослин (Полтавська обл.), в слабкому та середньому ступені (Вінницька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Полтавська обл.).

Листогризучі совки (бавовникова, капустяна): на буряках цукрових відмічено живлення гусениць в кількості 1,0 екз./рослину, пошкоджено 2% листя в слабкому ступені, в посівах озимих культур продовжується заляльковування шкідника в кількості 1,0 екз./рослину (Дніпропетровська, Сумська, Полтавська обл.)

Мишоподібні гризуни: у посівах пшениці озимої, ріпаку озимого, на нескошеній кукурудзі, багаторічних травах, в садах, лісосмугах, на стерні та падалиці зернових і технічних культур, неорних землях, неугіддях, пасовищах, а також в приватному секторі заселено 15-100% площ у кількості 1-5 колоній/га за 1-9 жилих нір/колонію(Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька обл.), осередково до 12 жилих нір/колонію (Київська, Кіровоградська обл.).

Підготовлено лабораторією прогнозу ІЗР НААН
за матеріалами регіональних установ НААН
і Держпродспоживслужби
25 жовтня 2024 р.
Галаган Т.О.
Федоренко А.В.
Бахмут О.О.
Вовкотруб О.М.