Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану посівів  сільськогосподарських культур в Україні  на 4 квітня 2024 р.

Оперативна інформація щодо фітосанітарного стану посівів  сільськогосподарських культур в Україні  на 4 квітня 2024 р.

В більшості областей озима пшениця та озимий ячмінь – у фазі кущення. Культури вегетують, продовжуючи кущитися та розвивати кореневу систему.

Озима пшениця. За сонячної погоди у посівах озимини виявлено хлібних блішок, ними заселено 2% рослин на 1-5% площ (крайове заселення посівів) за чисельності 0,5-2,0 екз./м² (Закарпатська, Черкаська, Миколаївська обл.).

В теплі дні, переважно в південних областях, продовжують живлення личинки хлібної жужелиці. Пошкоджено 0,2-2% рослин у слабкому ступені, заселено до 11% обстежених площ, за чисельності 0,2-2,0 екз./м² (Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, та Полтавська обл.).

При обстеженні озимих колосових культур (переважно в крайових смугах) відмічається заселення посівів піщаним мідляком. Так, заселено 2% площ, за чисельності імаго 0,5-1,0 екз./м². Пошкоджено до 1% рослин. (Одеська обл.)

Гусеницями озимої совки заселено 0,2-1% рослин на 27% обстежених площ, за чисельності 0,2-2,0 екз./м² (Дніпропетровська обл.)

З ІІ декади березня в осередках подекуди спостерігався слабкий вихід із місць зимівлі польових клопів, а на гілках калини з’явилися перші личинки бурякової листкової попелиці (Рівненська обл.)

За сонячних теплих днів у крайових смугах полів на посівах озимих зернових було відмічено початок заселення п’явицями, проте в подальшому, за холодної із заморозками погоди їх активність знизилась. (Закарпатська обл.)

За обстежень посівів озимини продовжують виявляти септоріоз на верхівках листків нижнього та середнього ярусу. Хворобою уражено в середньому 0,5-10% рослин озимої пшениці в слабкім ступені, на 2-14% обстежених площ, максимально – 78% площ (Київська обл.). Найбільшого розвитку септоріоз набув у посівах ранніх строків сівби, в яких накопичився значний запас інфекції. Розвиток хвороби 0,1-4% (Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Київська, Вінницька, Львівська, Житомирська, Івано-Франківська, Рівненська обл.)

На більшості територій борошнистою росою уражено до 6% рослин (максимально в осередках – до 20% рослин), на 1,5-31% обстежених площ, максимально – 69% площ (Київська обл.). Переважно листки нижнього ярусу. Розвиток хвороби 0,1-1,5%. (Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Київська, Вінницька, Львівська, Житомирська, Івано-Франківська, Рівненська обл.)

 В місцях знижених рельєфів, особливо після дощів, 0,5-9% рослин озимини, на 2-34% площ (В осередках на Львівщині подекуди на 100% площ) уражені кореневими гнилями. Розвиток хвороби 0,1-3% (Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Київська, Вінницька, Львівська, Житомирська, Івано-Франківська, Рівненська обл.).

В посівах озимого ячменю подекуди спостерігають ураження гельмінтоспоріозом, сніговою пліснявою та різними плямистостями.

У разі підвищення температур повітря, та надалі теплої й вологої із опадами погоди розвиток та поширення вказаних хвороб зростатиме.

В посівах озимого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки – заселено 17% площ за чисельності 1,0-2,0 екз./м², пошкоджено 1-2% рослин (Дніпропетровська обл.), ріпаковий стебловий прихованохоботник – 10-18% площ за чисельності 0,5-2,0 екз./м², пошкоджено 1-2% рослин (Львівська, Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Закарпатська обл.), білокрилка – за чисельності 1,5-2,0 екз./рослину пошкоджено 2% рослин (Полтавська обл.), озима совка – 27% площ за чисельності 0,2-2,0 екз./м², пошкоджено 1% рослин (Дніпропетровська обл.).

Пероноспорозом уражено 1-15% площ озимого ріпаку, максимально – 54% площ (Львівська обл.), 0,5-9% рослин за розвитку хвороби 0,3-2% (Львівська, Миколаївська, Івано-Франківська, Одеська, Волинська, Житомирська, Черкаська, Полтавська обл.), фомозом – 3-28% площ, максимально – 100% площ (Львівська обл.), 1-7% рослин за розвитку хвороби 0,2-1% (Львівська, Одеська, Київська, Закарпатська, Рівненська обл.), альтернаріозом – 3-28% площ, 1-9% рослин за розвитку хвороби 1% (Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Черкаська, Рівненська обл.), борошнистою росою – 1-8% площ, 1-5% рослин за розвитку хвороби 0,3% (Львівська, Житомирська обл.), бактеріозом коренів – 7-9% площ, максимально – 100% площ (Київська обл.), 0,5-4% рослин за розвитку хвороби 0,5-1% (Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Рівненська обл.), дуплистістю кореневої шийки – 2% рослин (Полтавська обл.).

Цукрові буряки. На кущах калини, де проводилось осіннє обстеження, було проведено обліки, щодо бурякової листкової попелиці. Результати обстеження показали, що на 1 погонний метр гілки нараховується 8 яєць, загинуло – 11% (Вінницька обл.).

Багатоїдні шкідники.

За підвищення температур спострігається поступове переміщення у верхні шари ґрунту дротяників і несправжніх дротяників, піщаного мідляка, травневих хрущів, гусеницями озимої совки за середньої чисельності 0,2-2,0 екз./м² пошкоджено 1% рослин озимої пшениці та ріпаку (Дніпропетровська обл.).

Чисельність мишоподібних гризунів на площах озимих зернових і озимого ріпаку практично повсюдно – 1,0-2,6 колонії/га (1-8 жилих нір/колонію), подекуди до 3,0 колоній/га (Волинська обл.). В багаторічних травах і неорних землях – 1,0-3,0 колонії/га, максимально до 4,0-6,0 колонії/га (2-7 жилих нір/колонію) (Волинська, Харківська, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Вано-Франківська обл.). В господарствах, де чисельність мишоподібних гризунів перевищує поріг (ЕПШ 3-5 колоній/га) проводять захисні заходи.

Підготовлено лабораторією прогнозу ІЗР НААН за матеріалами регіональних установ НААН і Держпродспоживслужби
4 квітня 2024 р.
Галаган Т.О.
Федоренко А.В.
Бахмут О.О.