На озимій пшениці зустрічається п’ять сажкових хвороб: тверда (збудники Tilletia caries (DC.) Tul. & C. Tul. і Tilletia laevis J.G. Kühn), летюча (Ustilago tritici (Pers.) C.N. Jensen, Kellerm. & Swingle.), карликова (Tilletia controversa J.G. Kuhn.), стеблова (Urocystis tritici Körn.) та індійська (збудник Tilletia indica Mitra) сажки. Ураження посівів сажковими грибами роду Tilletia в Україні спостерігається щорічно.
Ідентифікація мікофлори зерна, в тому числі заспорення його збудниками твердої сажки, має надзвичайно важливе значення, оскільки саме на цьому базується прийняття рішення щодо напряму використання партії зерна. Згідно з ДСТУ 3768:2019 за виявлення в результаті мікологічних випробувань понад 100 шт. спор сажкових грибів на 1 зернину пшеницю визначають для обліку як «нестандартну».
Тривала дощова погода, висока вологість повітря в період дозрівання та збирання зернових колосових культур сприяють колонізації колосся і зерна представниками патогенної і сапрофітної мікофлори. Зокрема, грибами які є збудниками оливкової плісені – Alternaria spp., Cladosporium spp. та Epicoccum spp. Тривале надмірне зволоження сприяє появі мікротріщин в оболонці зерна і полегшує проникнення грибів. Зерно набуває бруднуватого забарвлення, яке в процесі візуальної оцінки може ідентифікуватись як сажкове.
Візуальним оглядом зразка можна визначити вміст домішок, у тому числі шкідливих (соруси, ріжки). Для достовірного встановлення реального рівня заспорення насіння теліоспорами грибів роду Tilletia необхідно проведення лабораторного аналізу згідно ДСТУ 4138 – 2002 із використанням методів обмивання зерна (з центрифугування суспензії спор або без нього) з подальшим підрахунком їх кількості в камері Горяєва або методом мікроскопіювання відбитків.
