Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України заснований у 1946 році і є однією з провідних науково-дослідних установ нашої країни, які активно впливають на розвиток аграрного виробництва в державі. Інститут є єдиною в Україні науковою установою із захисту і карантину рослин, який об’єднує у науково-методичний центр близько 20 установ та дослідних станцій для проведення досліджень у зонах вирощування основних сільськогосподарських культур. Установі підпорядковані 2 дослідні станції та 1 дослідне господарство, як самостійні статутні суб’єкти з правами юридичної особи:

• Дослідна станція карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин НААН (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 49);
• Українська науково-дослідна станція карантину рослин Інституту захисту рослин НААН (60321, с. Бояни, Новоселицький р-н., Чернівецька обл.).
• Державне підприємство «Дослідне господарство «Тахтаулово» (38720, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Тахтаулове, вул. Центральна, 5).

У виконанні науково-дослідних робіт в Інституті захисту рослин НААН безпосередньо беруть участь 51 науковець, із яких 8 докторів, зокрема 2 академіки і 1 член-кореспондент, і 29 кандидатів наук). Вчене звання професора мають 4, старшого наукового співробітника – 21 особа.

Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України (ІЗР НААН) — це провідна наукова установа, що виконує фундаментальні й прикладні дослідження в галузі захисту сільськогосподарських культур. Його місія полягає в тому, щоб:

Забезпечити наукове обґрунтування захисту рослин від шкідників, збудників хвороб і бур’янів через розробку інноваційних, екологічно безпечних і економічно ефективних методів.

Сприяти підвищенню врожайності та якості агропродукції через  мінімізацію фітосанітарних ризиків.

Розробляти нові засоби захисту рослин, зокрема, біопрепарати та адаптивні технології інтегрованого захисту, що відповідають викликам змін клімату, деградації ґрунтів і появи нових шкідливих організмів.

Підтримувати аграрний сектор знаннями — здійснювати науково-методичну підтримку фермерів, аграріїв і державних структур у питаннях фітосанітарного моніторингу, прогнозування та захисту культур.

Поширювати українські наукові досягнення у світі, зберігаючи водночас національні традиції аграрної науки.

Шляхи реалізації місії:

• координація виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень за програмою «Захист рослин», створення інноваційної продукції, здійснення трансферу інновацій в агропромислове виробництво та освітній процес;
• обґрунтування можливостей використання новітніх технологій для прогнозування фітосанітарного стану агроценозів: GPS (супутникова навігаційна система), програм ГІС (геоінформаційні системи), ДЗЗ (дистанційне зондування Землі);
• розробка теоретичних основ селекції сільськогосподарських культур на стійкість проти шкідливих організмів з урахуванням новітніх досягнень у галузі біотехнології;
• обґрунтування стратегії екологічно безпечного захисту овочевих та плодових культур;
• обґрунтування стратегії оновленої системи  інтегрованого захисту рослин у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;
• наукове забезпечення служби карантину рослин з використанням сучасних методів здійснення аналізу фітосанітарного ризику адвентивних шкідливих організмів для України, впровадженням ефективних методів їх виявлення й діагностики та вдосконаленням хімічних та біологічних засобів контролю.
• підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації через аспірантуру і докторантуру зі спеціальності 202 – Захист і карантин рослин шляхом впровадження інноваційних форм і методів організації освітнього процесу;
• маркетингова діяльність, інформаційно-наукове забезпечення агропромислового виробництва України, зокрема господарств Північного міжрегіонального наукового центру;
• науково-організаційне забезпечення діяльності Науково-методичного центру «Захист рослин;

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Інститут захисту рослин НААН здійснює наукові дослідження, спрямовані на збереження та підвищення врожайності сільськогосподарських культур шляхом розробки інноваційних методів захисту від шкідників, хвороб і бур’янів. Основні напрями діяльності:

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження

Розробка концептуальних основ захисту рослин

Екологічно безпечні системи захисту рослин

Моніторинг фітосанітарного стану посівів

Біологічні методи захисту та інтегровані технології

Розробка і впровадження новітніх засобів захисту

Створення біопрепаратів і вдосконалення хімічних засобів

Дослідження стійкості шкідливих організмів до пестицидів

Тестування та сертифікація засобів захисту рослин

Науково-методичне забезпечення аграрного виробництва

Розробка рекомендацій і технологічних карт для аграріїв

Консультування та підготовка прогнозів поширення шкідливих організмів

Міжнародна співпраця та інтеграція в світовий науковий простір

Участь у міжнародних проєктах, форумах і публікаційній діяльності

Партнерство з науковими установами Європи, Азії, США.

Напрями інноваційного розвитку :

• обґрунтування стратегії і тактики захисту рослин для сучасних умов сільськогосподарського виробництва;
• використання новітніх технологій – GPS (супутникова навігаційна система), програм ГІС (географічна інформаційна система), ДЗЗ (дистанційне зондування землі) для проведення системного моніторингу фітосанітарного стану агроценозів;
• створення прогностичних моделей поширення основних шкідливих організмів;
• вивчення екологічної спеціалізації шкідників, збудників хвороб та бур’янів у трансформованих агроценозах України;
• розробка теоретичних основ селекції сільськогосподарських культур на стійкість проти шкідливих організмів;
• використання молекулярно-генетичних маркерів для дослідження генів стійкості до хвороб, шкідників та  інших господарчо-важливих ознак культурних рослин;
• створення екологічно безпечних мікробних препаратів та розробка технології управління діяльністю ентомофагів  для захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів;
• випробування й оптимізація застосування сучасних пестицидів та максимальної біологізації захисних заходів
• моніторинг пестицидів в агроценозах та визначення агроекотоксикологічного ризику їх застосування в різних ґрунтово-кліматичних зонах;
• оцінювання ризику зниження врожаю основних сільськогосподарських культур у зв’язку зі змінами складу збудників хвороб, шкідників і бур’янів на території України;
• розроблення систем інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів з урахуванням екологічних наслідків, зокрема збереження біорізноманіття

Види  діяльності :

• розробка методів обліку та системи моніторингу і прогнозування фітосанітарного стану агроценозів;
• дослідження з генетики пшениці;
• теоретичне та методологічне обґрунтування створення стійких сортів сільськогосподарських культур до шкідників і хвороб;
• розробка біологічного і хімічного методів захисту рослин;
• удосконалення технологій захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів;
• вивчення карантинних шкідників, хвороб рослин, бур’янів та обґрунтування заходів щодо їх контролю;
• створення банку даних завершених наукових розробок;
• пропаганда та впровадження у виробництво наукових досягнень Інституту;
• підготовка і укладання договорів на постачання наукової або наукоємної продукції і контроль за їх виконанням;
• формування довідково-інформаційного фонду бібліотеки;
• бібліотечно-інформаційне забезпечення наукових досліджень;
• методичне керівництво і координація наукових досліджень в галузі захисту й карантину рослин, що проводяться іншими установами і сільськогосподарськими вищими навчальними закладами України;
• розробка методик наукових досліджень та видання наукових рекомендацій із захисту й карантину рослин;
• вивчення та узагальнення досягнень вітчизняної та світової науки в галузі захисту й карантину рослин;
• організація видання наукових праць, міжвідомчого тематичного наукового збірника «Захист і карантин рослин», науково-виробничого журналу «Карантин і захист рослин», Українського ентомологічного журналу, брошур, рекомендацій, буклетів;
• надання практичної і методичної допомоги державним, колективним, селянським, фермерським та іншим господарствам з питань широкого застосування в практиці захисту рослин надбань вітчизняної та світової науки.

Сильні сторони:

1. ІЗР НААН, як головна установа Науково-методичного центру «Захист рослин» має у своєму підпорядкуванні 2 дослідні станції з карантину рослин та 2 дослідних господарства. До того ж координує діяльність близько 20 установ НААН. Всі ці станції, господарства й установи розташовані в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Зважаючи на зональність ведення аграрного виробництва та особливості формування комплексів шкідливих організмів в агроценозах, є можливості розробки адаптивних технологій захисту основних сільськогосподарських культур для тих чи інших зон і разом із тим глобального вирішення проблем щодо підвищення обсягів виробництва високоякісної рослинницької продукції.
2. Наявність високопрофесійного кадрового складу: 9 докторів, зокрема 2 академіки і 1 член-кореспондент НААН, 29 кандидатів наук із середнім віком науковців 54 роки.
3. Стійке зростання професійного рівня та кваліфікації співробітників інституту.
4. Дійова стратегія інституту з залучення коштів на наукові дослідження та розвиток установи.
5. Ефективна управлінська діяльність (директор інституту – авторитетний та компетентний керівник із сучасним менеджерським підходом до управління колективом; демократичні партнерські відносини адміністрації з колективом; чіткий розподіл обов’язків між членами адміністрації; наявність та розвиток наукових шкіл; прозора система управління).
6. Якісна підготовка аспірантів та докторантів, докторів PhD та докторів наук за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» (Ліцензія МОН, наказ МОН № 966 від 11.08.2016).
7. Плідна та широка співпраця з науковими установами НАН України та вищими навчальними закладами аграрного та біологічного профілів.
8. Наявність сучасної експериментальної бази для проведення польових досліджень, підтверджених відповідними правовими документами.
9. Інститут визнано як головну установу з координації програми наукових досліджень «Захист рослин».