Olesia Tsurkan
Head of Laboratory
Candidate of Agricultural Sciences
History
Лабораторія існує з 2025 року і створена на базі двох лабораторій:
- лабораторії аналітичної хімії пестицидів, яка була заснована в 1956 р. Першим її завідувачем був провідний вчений у галузі аналітичної хімії пестицидів доктор хім. наук Косматий Є.С. В різні періоди лабораторію очолювали доктор с-г. наук Кавецький В.М., доктор с-г. наук, професор Бублик Л.І., кандидат с-г. наук Панченко Т.П;
- лабораторії токсикології, яка була заснована одночасно зі створенням інституту (1946 р.). Першим її завідувачем був академік Поспелов В.П., в подальші роки лабораторію очолювали доктор с-г. наук, професор Секун М.П., кандидати с-г. наук Лютко Л.М., Власова О.Г.
Team of the laboratory
Tetiana Panchenko
Larysa Cherviakova
Olha Vlasova
Mariia Zatserkliana
Main areas of research
Аналітична хімія пестицидів
Керівник – Цуркан Олеся Володимирівна, e-mail: lac_ipp@ukr.net
- створення бази даних щодо властивостей діючих речовин пестицидів за інтегральним показником;
- розробка алгоритмів і методик систематичного аналізу пестицидів в матрицях;
- формування методичної бази щодо визначення множинних залишків пестицидів (quantitative multi- residue method) для забезпечення ефективного екотоксикологічного моніторингу;
- розробка інноваційних продуктів з множинного визначення діючих речовин в матрицях;
- створення динамічної бази даних екотоксикологічних критеріїв для оцінки потенційної екологічної небезпеки пестицидів, їх прогнозного скринінгу в агроценозах та удосконалення наявних стратегій захисту рослин від шкідливих організмів.






Практичні розробки
Дізнатися більше
- Алгоритм хіміко - аналітичного моніторингу пестицидів (https://doi.org/10.36495/UDC631.95alhorytm/IZR2020).
- Практичні методичні рекомендації з мультикількісного визначення пестицидів в матрицях (DOI: 10.36495/controlseed.IZR.2026).
- Методика контролю пестицидів та їх комбінацій (плодові кісточкові культури) (https://doi.org/10.36495/control.IZR.2025).
- Методичні рекомендації з визначення гліфосату в препаративних формах гербіцидів і десикантів (https://doi.org/10.36495/hlifosat.IZR.2022).
- Методичні рекомендації з визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу, тебуконазолу в протруєному насінні і препаративних формах протруйників (https://doi.org/10.36495/imidaklopryd.IZR.2021).
- Методичні рекомендації з визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (https://doi.org/10.36495/UDC631.95flutriafol/IZR2020).
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин тербутилазин, пропізохлор, ацетохлор, пендиметалін в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 156120).
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин 2,4-Д і дикамби в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 156020).
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин боскалід і крезоксим-метил в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 152942)
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин хізалофоп-п-етилу і клетодиму в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 149248).
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин метконазолу, мепікват-хлориду та етефону в препаративних формах фунгіцидів, фунгіцидів-ретардантів, регуляторів росту рослин (Патент на корисну модель № 148190).
- Спосіб одночасного визначення діючих речовин піраклостробіну, флуксапіроксаду та епоксиконазолу в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 146786).
- Спосіб визначення діючих речовин класу сульфонілсечовини: нікосульфурону та римсульфурону в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель №143990).
- Спосіб визначення протіоконазолу та металаксилу – діючих речовин препарату Редіго М 120 FS, TH в протруєному насінні кукурудзи (Патент на корисну модель №127193).
- Спосіб визначення діючих речовин класу імідазолінів: імазапіру та імазамоксу в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 120888).
- Спосіб визначення клотіанідину та пенфлуфену – діючих речовин препарату Еместо Квантум, 273,5 FS, TH в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на корисну модель № 121967).
- Спосіб визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату Юнта Квадро 373,4 FS в протруєному насінні пшениці та ячменю (Патент на корисну модель № 113301).
- Спосіб визначення флутріафолу і тіабендазолу – діючих речовин препарату Вінцит 050 СS, к.с. в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (Патент на корисну модель № 109851).
- Спосіб визначення клотіанідину та бета-цифлутрину – діючих речовин препаратів Модесто 480 FS, Еладо 480 FS, Пончо Бета 453,3 FS в протруєному насінні ріпаку та цукрових буряків (Патент на винахід № 108513).
- Спосіб визначення протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату для протруювання насіння Ламардор 400FS, т.к.с. в протруєному насінні сої та люпину (Патент на винахід № 101876).
- Спосіб визначення діючих речовин препарату Престиж 290FS, т.к.с. імідаклоприду та пенсикурону в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на винахід № 101875).
- Спосіб визначення тіаметоксаму, біфентрину, гімексазолу та тираму – діючих речовин препаратів для протруювання насіння Круїзеру, 350 FS, т.к.с., Семафору 20ST, т.к.с., Тачигарену, з.п., Роялфло, в.с.к. в протруєному насінні цукрових буряків (Патент на винахід № 88947).
- Спосіб визначення діючих речовин протруйника Чинук, 20% т.к.с. – імідаклоприду та бета-цифлутрину в протруєному насінні ріпаку (Патент на винахід № 79115).
- Спосіб визначення дипольного моменту полярних органічних сполук, які містять хлор (Патент на винахід № 67956 А).
- Спосіб визначення діючих речовин гербіциду Кросс – хлорсульфурону і хлорсульфоксиму (Патент на винахід № 60778 А).
Розроблено більше 40 методичних вказівок з визначення пестицидів в рослинах, ґрунті та воді (затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України).
Практичні послуги (на договірній основі)
З використанням відповідної методичної бази та патентів:
- визначення вмісту діючих речовин в препаративних формах пестицидів;
- визначення густини ЗЗР;
- визначення вмісту діючих речовин в протруєному насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур (повнота протруєння).
Токсикологія пестицидів
Керівник – Власова Ольга Григорівна, провідний науковий співробітник, кандидат с.-г. наук, e-mail: vlasova_olga@meta.ua
- теоретичне обґрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формуванню резистентних популяцій основних шкідників сільськогосподарських культур;
- обґрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин;
- моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих;
- вивчення біологічної та фізіологічної дії й післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах за сумісного і послідовного застосування токсикантів.



Наукові розробки
- методика удосконалення вивчення резистентних популяцій шкідливих членистоногих;
- методичні рекомендації з визначення чутливості фітофагів до інсектоакарицидів;
- методичні рекомендації з визначення механізму формування резистентності в популяціях шкідливих членистоногих;
- система хімічного захисту плодових культур від шкідників та хвороб; регламенти застосування пестицидів;
- антирезистентна методологія систем захисту рослин від шкідливих членистоногих;
- вивчення токсичної дії інсектицидів на медоносну бджолу: методичні рекомендації;
- визначення показників токсичності пестицидів методом пробіт-аналізу;
- база даних чинників, що впливають на токсичність інсектицидів;
- регламенти застосування пестицидів;
- методика сумісного застосування сумішей пестицидів;
- методика виявлення вибіркової дії інсектицидів в системі фітофаг-ентомофаг;
- науково-методичні рекомендації з удосконалення системи хімічного захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
Практичні послуги
- уточнення і встановлення видового складу ентомокомплексу агроценозу зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, плодового саду в період вегетації;
- спостереження за динамікою чисельності небезпечних видів фітофагів у критичні періоди для визначення необхідності проведення заходів захисту культур;
- виявлення домінуючих видів фітофагів у різних агроценозах та рекомендації щодо систем захисту інсектоакарицидами згідно з діючим Переліком пестицидів;
- впровадження вдосконалених систем хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, плодового саду;
- рекомендації щодо запобігання формуванню резистентних до дії інсектоакарицидів популяцій шкідливих фітофагів.








