Колектив лабораторії: кандидати сільськогосподарських наук: Т.П. Панченко, О.Г. Власова, Л.М. Черв’якова, науковий співробітник М.Д. Зацеркляна.

Основні напрямки досліджень:

  •  Обгрунтування  раціонального застосування пестицидів в сучасних системах землекористування як елементу збереження оптимального і якісного стану агроценозів (за критерієм залишкових кількостей пестицидів), що дозволяє одержати якісний урожай та забезпечити екологічну безпеку навколишнього середовища.
  •  Розробка методик та способів визначення окремих діючих речовин та їх комбінацій  в різних матрицях (об’єктах агроценозів,  ґрунті, протруєному насінні, препаративних формах засобів захисту рослин).
  •  Вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та визначення числових критеріїв процесу.
  • Розробка методів екологічного оцінювання агротехнологій хімічного захисту сільськогосподарських культур (визначення ризику застосування пестицидів за АЕТІ) з метою прогнозу, запобігання екологічним ризикам та зменшення негативного впливу на довкілля.
  • Теоретичне обґрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур.
  • Обґрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин
  • Моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих.
  • Вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

Основні здобутки:

Алгоритм хіміко-аналітичного моніторингу пестицидів

Алгоритм забезпечує визначення множинних залишкових кількостей пестицидів залежно від матриці та варіанту хімічного захисту культури. Дає можливість визначити якість протруєння насіннєвого матеріалу, оцінювати стан агроценозів за критеріїв залишкових кількостей пестицидів та контролювати вміст пестицидів у продукції врожаю на рівні гігієнічних нормативів. Чутливість, визначення – 0,05–0,01 мг/кг.

Основні розробки:

– Розроблено методику систематичного аналізу для якісного і кількісного контролю пестицидів, що застосовуються в технологіях вирощування зернових та плодових  культур, цукрового буряку;

– Встановлено та формалізовано кореляційну залежність між полярністю пестицидів (їх фізико-хімічними властивостями) та швидкістю їх детоксикації в агроценозах,  доведено можливість  використання дипольного моменту та константи швидкості детоксикації для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах;

– Створено та побудовано модель оцінки ризику застосування пестицидів за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) за 10-ти бальною шкалою, що враховує властивості пестицидів, сезонне навантаження та толерантність агроценозу, і дає змогу вибрати оптимальний варіант захисту для кожної сільськогосподарської культури.

Практичні розробки:

– Алгоритм хіміко – аналітичного моніторингу пестицидів (https://doi.org/10.36495/UDC631.95alhorytm/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис)
(https://doi.org/10.36495/UDC631.95flutriafol/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу, тебуконазолу в протруєному насінні і препаративних формах протруйників (https://doi.org/10.36495/imidaklopryd.IZR.2021).

– Методичні рекомендації з визначення гліфосату в препаративних формах гербіцидів і десикантів (https://doi.org/10.36495/hlifosat.IZR.2022).

– Практичні методичні рекомендації з мультикількісного визначення пестицидів в матрицях (протруєне насіння буряків цукрових)

–Методика контролю пестицидів та їх комбінацій (плодові кісточкові культури)

– Спосіб визначення діючих речовин гербіциду Кросс – хлорсульфурону і хлорсульфоксиму (Патент на винахід № 60778 А).

– Спосіб визначення дипольного моменту полярних органічних сполук, які містять хлор (Патент на винахід № 67956 А).

– Спосіб визначення діючих речовин протруйника Чинук, 20% т.к.с. – імідакдоприду та бета-цифлутрину в протруєному насінні ріпаку (Патент на винахід № 79115).

– Спосіб визначення тіаметоксаму, біфентрину, гімексазолу та тираму – діючих речовин препаратів для протруювання насіння Круїзеру, 350 FS, т.к.с., Семафору 20ST, т.к.с., Тачигарену, з.п., Роялфло, в.с.к. в протруєному насінні цукрових буряків (Патент на винахід № 88947).

– Спосіб визначення діючих речовин препарату Престиж 290FS, т.к.с. імідаклоприду та пенсикурону в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на винахід № 101875).

– Спосіб визначення протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату для протруювання насіння Ламардор 400FS, т.к.с. в протруєному насінні сої та люпину (Патент на винахід № 101876).

– Спосіб визначення клотіанідину та бета-цифлутрину – діючих речовин препаратів Модесто 480 FS,  Еладо 480 FS, Пончо Бета 453,3 FS в протруєному насінні ріпаку та цукрових буряків (Патент на винахід              № 108513).

–  Спосіб визначення флутріафолу і тіабендазолу – діючих речовин препарату Вінцит 050 СS, к.с. в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (Патент на корисну модель № 109851).

– Спосіб визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату Юнта Квадро 373,4 FS в протруєному насінні пшениці та ячменю (Патент на корисну модель  № 113301).

– Спосіб визначення клотіанідину та пенфлуфену – діючих речовин препарату Еместо Квантум, 273,5 FS, TH в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на корисну модель № 121967).

– Спосіб визначення діючих речовин класу імідазолінів: імазапіру та імазамоксу в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 120888).

– Спосіб визначення протіоконазолу та металаксилу – діючих речовин препарату Редіго М 120 FS, TH в протруєному насінні кукурудзи (Патент на корисну модель №127193).

– Спосіб визначення діючих речовин класу сульфонілсечовини: нікосульфурону та римсульфурону в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель №143990).

 Спосіб одночасного визначення діючих речовин піраклостробіну, флуксапіроксаду та епоксиконазолу в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 146786).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин метконазолу, мепікват-хлориду та етефону в препаративних формах фунгіцидів, фунгіцидів-ретардантів, регуляторів росту рослин (Патент на корисну модель № 148190).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин хізалофоп-п-етилу і клетодиму в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель  № 149248).

– Розроблено більше 40 методичних вказівок з визначення пестицидів в рослинах, ґрунті та воді (затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України).

Практичні розробки:

  • удосконалені системи хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, які увійшли в інтегровану систему захисту цих культур від шкідливих організмів;
  • виявлено формування резистентності у популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки, злакових попелиць, кліщів до пиретроїдних інсектицидів, запропоновані заходи по її запобіганню.

Наукові розробки:

  • Сумісне застосування інсектицидів і фунгіцидів на картоплі;
  • Система хімічного захисту ріпаку від шкідників та хвороб;
  • Оптимізація хімічного захисту сходів цукрових буряків від основних шкідників;
  • Сумісне застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на насіннєвій конюшині;
  • Оптимізований хімічний захист озимої пшениці від шкідливої черепашки;
  • Сумісне застосування пестицидів із регуляторами росту рослин на картоплі;
  • Система хімічного захисту плодових культур від шкідників та хвороб.

Перспективи роботи:

  • розробка методичного забезпечення хіміко-аналітичного моніторингу та екотоксикологічний моніторинг пестицидів в агроценозах.
  • обґрунтування раціонального застосування сучасних пестицидів на основі екологічних особливостей шкідливих організмів та властивостей хімічних препаратів.
  • дослідження з формування резистентних популяцій у шкідників і збудників хвороб до пестицидів та обґрунтування антирезистентних систем захисту рослин.

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів надає послуги (на договірній основі) з використанням науково-методичної бази та патентів:

  • визначення вмісту діючих речовин у препаративних формах гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів 
  • визначення густини  засобів захисту рослин (за ареометром)
  • кількісне визначення вмісту діючих речовин у протруєному насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур (повнота протруєння)

 

Керівник – Цуркан Олеся Володимирівна,

кандидат сільськогосподарських наук

E-mail: lac_ipp@ukr.net

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів була заснована в 1956 році. До 1978 року нею завідував  провідний вчений у галузі  аналітичної хімії пестицидів доктор хімічних наук Є.С. Косматий. В 1978-1992 рр. лабораторію очолював доктор сільськогосподарських наук В.М. Кавецький, 1992-2015 рр. – доктор сільськогосподарських наук, професор Л.І. Бублик.   

 

Колектив лабораторії: кандидати сільськогосподарських наук: Т.П. Панченко, О.Г. Власова, Л.М. Черв’якова, науковий співробітник М.Д. Зацеркляна.

Основні напрямки досліджень:

  •  Обгрунтування  раціонального застосування пестицидів в сучасних системах землекористування як елементу збереження оптимального і якісного стану агроценозів (за критерієм залишкових кількостей пестицидів), що дозволяє одержати якісний урожай та забезпечити екологічну безпеку навколишнього середовища.
  •  Розробка методик та способів визначення окремих діючих речовин та їх комбінацій  в різних матрицях (об’єктах агроценозів,  ґрунті, протруєному насінні, препаративних формах засобів захисту рослин).
  •  Вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та визначення числових критеріїв процесу.
  • Розробка методів екологічного оцінювання агротехнологій хімічного захисту сільськогосподарських культур (визначення ризику застосування пестицидів за АЕТІ) з метою прогнозу, запобігання екологічним ризикам та зменшення негативного впливу на довкілля.
  • Теоретичне обґрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур.
  • Обґрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин
  • Моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих.
  • Вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

Основні здобутки:

Алгоритм хіміко-аналітичного моніторингу пестицидів

Алгоритм забезпечує визначення множинних залишкових кількостей пестицидів залежно від матриці та варіанту хімічного захисту культури. Дає можливість визначити якість протруєння насіннєвого матеріалу, оцінювати стан агроценозів за критеріїв залишкових кількостей пестицидів та контролювати вміст пестицидів у продукції врожаю на рівні гігієнічних нормативів. Чутливість, визначення – 0,05–0,01 мг/кг.

Основні розробки:

– Розроблено методику систематичного аналізу для якісного і кількісного контролю пестицидів, що застосовуються в технологіях вирощування зернових та плодових  культур, цукрового буряку;

– Встановлено та формалізовано кореляційну залежність між полярністю пестицидів (їх фізико-хімічними властивостями) та швидкістю їх детоксикації в агроценозах,  доведено можливість  використання дипольного моменту та константи швидкості детоксикації для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах;

– Створено та побудовано модель оцінки ризику застосування пестицидів за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) за 10-ти бальною шкалою, що враховує властивості пестицидів, сезонне навантаження та толерантність агроценозу, і дає змогу вибрати оптимальний варіант захисту для кожної сільськогосподарської культури.

Практичні розробки:

– Алгоритм хіміко – аналітичного моніторингу пестицидів (https://doi.org/10.36495/UDC631.95alhorytm/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис)
(https://doi.org/10.36495/UDC631.95flutriafol/IZR2020).

– Методичні рекомендації з визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу, тебуконазолу в протруєному насінні і препаративних формах протруйників (https://doi.org/10.36495/imidaklopryd.IZR.2021).

– Методичні рекомендації з визначення гліфосату в препаративних формах гербіцидів і десикантів (https://doi.org/10.36495/hlifosat.IZR.2022).

– Практичні методичні рекомендації з мультикількісного визначення пестицидів в матрицях (протруєне насіння буряків цукрових)

–Методика контролю пестицидів та їх комбінацій (плодові кісточкові культури)

– Спосіб визначення діючих речовин гербіциду Кросс – хлорсульфурону і хлорсульфоксиму (Патент на винахід № 60778 А).

– Спосіб визначення дипольного моменту полярних органічних сполук, які містять хлор (Патент на винахід № 67956 А).

– Спосіб визначення діючих речовин протруйника Чинук, 20% т.к.с. – імідакдоприду та бета-цифлутрину в протруєному насінні ріпаку (Патент на винахід № 79115).

– Спосіб визначення тіаметоксаму, біфентрину, гімексазолу та тираму – діючих речовин препаратів для протруювання насіння Круїзеру, 350 FS, т.к.с., Семафору 20ST, т.к.с., Тачигарену, з.п., Роялфло, в.с.к. в протруєному насінні цукрових буряків (Патент на винахід № 88947).

– Спосіб визначення діючих речовин препарату Престиж 290FS, т.к.с. імідаклоприду та пенсикурону в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на винахід № 101875).

– Спосіб визначення протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату для протруювання насіння Ламардор 400FS, т.к.с. в протруєному насінні сої та люпину (Патент на винахід № 101876).

– Спосіб визначення клотіанідину та бета-цифлутрину – діючих речовин препаратів Модесто 480 FS,  Еладо 480 FS, Пончо Бета 453,3 FS в протруєному насінні ріпаку та цукрових буряків (Патент на винахід              № 108513).

–  Спосіб визначення флутріафолу і тіабендазолу – діючих речовин препарату Вінцит 050 СS, к.с. в протруєному насінні зернових культур (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис) (Патент на корисну модель № 109851).

– Спосіб визначення імідаклоприду, клотіанідину, протіоконазолу та тебуконазолу – діючих речовин препарату Юнта Квадро 373,4 FS в протруєному насінні пшениці та ячменю (Патент на корисну модель  № 113301).

– Спосіб визначення клотіанідину та пенфлуфену – діючих речовин препарату Еместо Квантум, 273,5 FS, TH в протруєних насіннєвих бульбах картоплі (Патент на корисну модель № 121967).

– Спосіб визначення діючих речовин класу імідазолінів: імазапіру та імазамоксу в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель № 120888).

– Спосіб визначення протіоконазолу та металаксилу – діючих речовин препарату Редіго М 120 FS, TH в протруєному насінні кукурудзи (Патент на корисну модель №127193).

– Спосіб визначення діючих речовин класу сульфонілсечовини: нікосульфурону та римсульфурону в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель №143990).

 Спосіб одночасного визначення діючих речовин піраклостробіну, флуксапіроксаду та епоксиконазолу в препаративних формах фунгіцидів (Патент на корисну модель № 146786).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин метконазолу, мепікват-хлориду та етефону в препаративних формах фунгіцидів, фунгіцидів-ретардантів, регуляторів росту рослин (Патент на корисну модель № 148190).

– Спосіб одночасного визначення діючих речовин хізалофоп-п-етилу і клетодиму в препаративних формах гербіцидів (Патент на корисну модель  № 149248).

– Розроблено більше 40 методичних вказівок з визначення пестицидів в рослинах, ґрунті та воді (затверджені Міністерством екології та природних ресурсів України).

Практичні розробки:

  • удосконалені системи хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, сої, які увійшли в інтегровану систему захисту цих культур від шкідливих організмів;
  • виявлено формування резистентності у популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки, злакових попелиць, кліщів до пиретроїдних інсектицидів, запропоновані заходи по її запобіганню.

Наукові розробки:

  • Сумісне застосування інсектицидів і фунгіцидів на картоплі;
  • Система хімічного захисту ріпаку від шкідників та хвороб;
  • Оптимізація хімічного захисту сходів цукрових буряків від основних шкідників;
  • Сумісне застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на насіннєвій конюшині;
  • Оптимізований хімічний захист озимої пшениці від шкідливої черепашки;
  • Сумісне застосування пестицидів із регуляторами росту рослин на картоплі;
  • Система хімічного захисту плодових культур від шкідників та хвороб.

Перспективи роботи:

  • розробка методичного забезпечення хіміко-аналітичного моніторингу та екотоксикологічний моніторинг пестицидів в агроценозах.
  • обґрунтування раціонального застосування сучасних пестицидів на основі екологічних особливостей шкідливих організмів та властивостей хімічних препаратів.
  • дослідження з формування резистентних популяцій у шкідників і збудників хвороб до пестицидів та обґрунтування антирезистентних систем захисту рослин.

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів надає послуги (на договірній основі) з використанням науково-методичної бази та патентів:

  • визначення вмісту діючих речовин у препаративних формах гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів 
  • визначення густини  засобів захисту рослин (за ареометром)
  • кількісне визначення вмісту діючих речовин у протруєному насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур (повнота протруєння)