Історія Інституту

Що стосується вдосконалення хімічного захисту рослин, то було розроблено і впроваджено у виробництво: метод малооб’ємного обприскування польових культур та садів від шкідників, метод токсикації рослин способом обробки насіння інсектицидами для захисту сходів від шкідників, системи захисту кукурудзи, соняшнику, сої, овочевих культур та картоплі від шкідливих організмів, технологічні регламенти застосування пестицидів сучасного асортименту на різних культурах, способи сумісного застосування пестицидів із регуляторами росту рослин і біологічними препаратами.

Багато було зроблено і в галузі біологічного захисту рослин. Так, розроблено і впроваджено: технології виробництва мікробних препаратів та масового розмноження трихограми; технології комплексного застосування ентомофагів та біопрепаратів проти шкідників плодових та овочевих культур, а також біопрепаратів проти хвороб зернових та овочевих культур; інтегровану систему захисту овочевих культур закритого ґрунту з переважним використанням біологічних засобів; методику захисту овочевих культур від шкідливих організмів за органічного виробництва.

Важливі досягнення багатопланової наукової роботи колективу Інституту під керівництвом академіка В.П. Васильєва – це теоретичне обґрунтування економічної доцільності застосування інсектицидів для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, розроблені економічні пороги шкідливості фітофагів, показники екологічної безпеки хімічного методу за дотримання регламентів застосування пестицидів та теоретичні основи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів. Виявлено також реальні можливості оптимального застосування різних методів захисту рослин, а саме організаційно-господарського, агротехнічного, імунологічного, біологічного й хімічного.

Проводилася й нині проводиться величезна робота з наукового забезпечення селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти збудників хвороб та шкідників. Так, розроблено методи селекції рослин на стійкість до основних збудників хвороб, складено карту поширення різних рас збудника бурої іржі пшениці на території України, розроблено експрес-методи оцінки й добору форм рослин з груповою стійкістю до збудників хвороб, методику створення комплексних штучних інфекційних фонів. Створено та передано до Національного центру генетичних ресурсів рослин України бази даних ефективних генів стійкості пшениці до місцевої популяції збудника бурої іржі, джерел резистентності пшениці озимої й ярої до дії збудників бурої іржі, септоріозу, борошнистої роси, твердої сажки та ячменю ярого – до борошнистої роси, твердої й летючої сажки. Сумісно з іншими установами створено стійкі до хвороб сорти пшениці (Деметра, Економка, Миронівська сторічна, МІП Дніпрянка, МІП Вільна) та гібриди огірка (Сквирський 1/27 F1) й соняшнику (Кий). Розроблено методики використання механізмів стійкості сортозразків пшениці, картоплі, конюшини, люцерни, рису та єдині 9-балові шкали оцінки рівня їх стійкості проти основних шкідників. В результаті багаторічних досліджень із вивчення стійкості пшениці та картоплі до шкідників було сформовано базу даних із характеристиками сучасних сортів цих культур для комп’ютерного моделювання селекційного процесу створення комплексно стійких сортів.

Багато зусиль докладено було вченими для успішного розв’язання проблем стосовно фузаріозу колоса, пероноспорозу огірків, фітофторозу картоплі й томатів, захисту гіркокаштана звичайного від каштанової мінуючої молі, розроблення системи захисту зернових культур від шкідників, хвороб та бур’янів за інтенсивних технологій, особливостей виявлення, визначення та поширення західного кукурудзяного жука.

В лабораторії сільськогосподарської радіології було проведено наукові дослідження з проблем контролю формування видового складу бур’янів, збудників хвороб рослин на вилучених із сільськогосподарського користування угіддях 30-кілометрової зони ЧАЕС, а також вдосконалення еколого-безпечних методів захисту вирощуваних культур за умов радіоактивного забруднення. Лабораторією нематології розроблено системи моніторингу та контролю чисельності паразитичних фітонематод на пшениці озимій, картоплі, буряках цукрових, овочевих культурах закритого ґрунту, квітково-декоративних рослинах, а також взято участь у створенні 50 сортів картоплі й інших культур, стійких до нематодозів. В лабораторії гербології виконано роботи щодо створення бази даних про шкідливість різних видів бур’янів на різних польових культурах, прогнозування забур’яненості посівів, удосконалення прийомів застосування гербіцидів.

Відділом карантину рослин Інституту захисту рослин НААН та його мережею розроблено численні методичні рекомендації та інструкції з процедур проведення: аналізу фітосанітарного ризику, діагностики та контролю розвитку карантинних шкідників, хвороб рослин та бур’янів, обстеження сільськогосподарських угідь та складських приміщень на виявлення карантинних організмів, випробування сортів та гібридів рослин на стійкість, оздоровлення сортів картоплі та створення банку сортів – диференціаторів патотипів раку та видів і рас цистоутворюючих нематод, дослідження імунологічних основ паразитизму збудників карантинних хвороб рослин.

Створено також інформаційно-аналітичні бази «Відсутні в Україні карантинні організми плодових культур і винограду. Можливість акліматизації», «Карантинні види нематод, які уражують картоплю. Можливість акліматизації в південно-західному регіоні України», «Карантинні види кукурудзяних жуків. Можливість акліматизації в південно-західному регіоні України», базу даних нових шкідливих організмів – веб-сервіс, автоматизовану картографо-інформаційну систему «Інтерактивний атлас. Карантинний стан рослин Одеської області», колекцію мікропрепаратів найбільш поширених шкідливих видів нематод (включаючи карантинні види нематод). Розроблено нові та гармонізовано існуючі національні стандарти із серії «Карантин рослин», розроблено національні схеми аналізу фітосанітарного ризику з дотриманням вимог МКЗР і ЄОЗР, і це відповідає вимогам СОТ та ЄС.

В лабораторії екологічної генетики рослин та біотехнології провадяться наукові дослідження, пов’язані з аналізами колекційного та селекційного матеріалу пшениці за допомогою молекулярно-генетичних маркерів та використанням цих маркерів для вивчення генів стійкості пшениці до збудників хвороб та шкідників. Розроблено напрями оптимізованого використання генофонду стійких до збудників хвороб та шкідників м’яких пшениць у селекційних програмах. Створені лінії пшениці м’якої озимої передано Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівському інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН та Полтавському державному аграрному університету для використання в селекційній роботі. Тим самим робиться значний внесок у процес створення стійких сортів, за використання яких у виробництві технологія вирощування культури спрощується, а пестицидне навантаження на агроекосистему зменшується на 30–50%.

За визначні досягнення в розробці теорії і практики захисту рослин вченим Інституту В.П. Васильєву, М.П. Лісовому, Н.В. Лаппі й В.М. Горалю присуджено Державні премії України в галузі науки і техніки, а В.П. Федоренку – премію імені І.І. Шмальгаузена, Н.О. Козуб – премію ім. В.Я. Юр’єва НАНУ. До того ж В.П. Васильєв, М.П. Лісовий, В.П. Федоренко та Д.Д. Сігарьова мають почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Академіку В.П. Васильєву було присвоєно почесний титул Людина року (1997). В.П. Васильєву, С.О. Трибелю, М.П. Секуну як видатним діячам у галузі науки призначались Державні стипендії. З нагоди 100-річчя Національної академії наук України Д.Д. Сігарьова і С.О. Трибель були нагороджені медаллю «Народна шана українським науковцям 1918–2018».

Інститут захисту рослин НААН підтримує творчі зв’язки з науковими установами й фірмами понад 20 країн світу, серед яких Польща, Молдова, Казахстан, Грузія, Угорщина, Чехія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Сербія і Чорногорія, Хорватія, Північна Македонія, Ізраїль й інші. Разом із мережею Інститут виконує також міжнародні проекти.

Впродовж 77-річної історії Українського ентомологічного товариства Інститут захисту рослин завжди був і залишається на лідируючих позиціях у цій громадській організації. Керівники та вихідці з Інституту майже весь час її очолювали – це Є.В. Звєрезомб-Зубовський, В.П. Васильєв, В.Г. Долін, В.П. Федоренко. Серед віце-президентів Товариства у свій час також були співробітники Інституту А.М. Черній, О.В. Пучков, а нині – О.О. Стригун. В цілому дана організація сприяє розвитку науки в галузі ентомології й суміжних дисциплін і разом із тим – вирішенню проблем щодо захисту рослин та охорони довкілля.

Інститут готує фахівців через аспірантуру за галуззю знань 20 Аграрні науки та продовольство зі спеціальності 202 Захист і карантин рослин та докторантуру за галуззю науки 16 Ветеринарні (сільськогосподарські) науки зі спеціальностей 16.00.10 – Ентомологія та 06.01.11 – Фітопатологія. 25 квітня 2025 р. Інституту захисту рослин НААН видано сертифікат про акредитацію освітньо-наукової програми «Захист і карантин рослин» за спеціальністю 202 Захист і карантин рослин. У зв’язку із змінами спеціальності 19 червня 2025 р. установі було видано сертифікат про акредитацію ОНП «Захист і карантин рослин» за спеціальністю Н1 Агрономія (рівень вищої освіти – доктор філософії). Впродовж 2005–2025 рр. в Інституті існувала спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Щорічно Інститут організовує курси підвищення кваліфікації працівників агропромислового виробництва, семінари, вебінари, круглі столи, наради, науково-практичні конференції. Співробітники також беруть участь у десятках всеукраїнських та міжнародних конференцій, симпозіумів, з’їздів, круглих столів, Днів поля, засідань Робочих груп, семінарів, вебінарів, нарад, сесій. Наукові досягнення установи демонструються на всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих виставках.

Інститут має свої видання категорії Б – науково-виробничий журнал «Карантин і захист рослин» (4 номери на рік) та міжвідомчий тематичний науковий збірник «Фітосанітарна безпека» (1 випуск на рік).

В 2023 р. Інститут захисту рослин НААН та Державна служба України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба України) підписали Меморандум про партнерство та співробітництво у сфері захисту й карантину рослин. Спільна робота інституту та служби сприятиме зміцненню фітосанітарної безпеки нашої держави.

Підписано також Меморандум про співпрацю Інституту з науковою установою Чехії – Crop research institute (Інститут рослинництва). Наукові дослідження спрямовано на проведення порівняльної оцінки фітосанітарного стану зернових колосових культур, ураження насіння пшениці озимої фітопатогенами в умовах України та Чехії.

Крім того, в 2025 році було підписано меморандуми з торговою компанією Aspeagro Global (про міжнародне співробітництво; мета – встановлення рамкових умов співпраці для проведення спільних наукових досліджень, випробування та впровадження інноваційних засобів захисту рослин) та з Інститутом медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України (про партнерство і співробітництво; мета – здійснення наукової співпраці на принципах партнерства, взаємовигоди, ефективності використання інтелектуального та матеріального потенціалу).

9–11 червня 2025 року Інститут захисту рослин НААН пройшов державну атестацію за науковим напрямом «Аграрно-ветеринарний», і його віднесено до групи Б. Отримав також атестат про акредитацію № 202357 від 07.11.2023 р. терміном до 06.11.2028 р. на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019.

Спеціалісти Інституту надають допомогу Держпродспоживслужбі України, агрофірмам, спеціалістам-аграрникам, садівникам-дачникам консультуванням, проведенням науково-дослідних робіт і різних аналізів.

Інститут пропонує послуги, пов’язані з проведенням оцінки фітосанітарного стану агроценозів, здійсненням ентомологічного та фітопатологічного аналізу посівного та посадкового матеріалу сільськогосподарських культур, аналізу стійкості рослин проти шкідливих організмів, обстеженням сільськогосподарських угідь, розсадників та теплиць на виявлення нематодних хвороб рослин, проведенням консультацій з питань інтегрованого захисту основних сільгоспкультур від шкідливих організмів, здійснення аналізів пестицидних препаратів на вміст діючих речовин, аналізу фітосанітарного ризику, аналізу сортової чистоти зразків пшениці та багато інших.