Інтегрований захист суниці: сезон 2026
ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ ПРОЄКТ
Інтегрований захист суниці садової в умовах зміни клімату
PROGRESS • 2026 • ТОВ «Агрофірма «Колос», с. Пустоварівка, Київська область
1. Про демонстраційний проєкт
Демонстраційний проєкт Інституту захисту рослин НААН у межах PROGRESS спрямований на практичну технологію інтегрованого захисту суниці садової в умовах зміни клімату. Дослідження та демонстраційні заходи проводилися на виробничих насадженнях ТОВ «Агрофірма «Колос» у с. Пустоварівка Київської області. У центрі уваги були фітосанітарний моніторинг, шкідники, хвороби та нематоди, а також поєднання біологічних і агротехнічних заходів у системі захисту.
2. Мета та завдання
Мета демонстраційного проєкту — продемонструвати практичне застосування інтегрованої системи захисту суниці садової в умовах зміни клімату з урахуванням фітосанітарного стану насаджень, результатів моніторингу шкідливих організмів та максимального використання біологічних препаратів і органічних добрив.
Оцінити фітосанітарний стан насаджень суниці садової та визначити основні шкідливі організми.
Провести моніторинг шкідників, хвороб і фітонематод та оцінити їх чисельність і шкідливість.
Продемонструвати інтегровану систему захисту суниці з урахуванням виробничих і кліматичних умов для даної зони.
Показати можливості застосування біологічних препаратів та органічних добрив як складових інтегрованої технології.
Оцінити результати застосованих підходів за фітосанітарними, урожайними, якісними та економічними показниками культури.
3. Етапи реалізації
Етап | Зміст | Результат |
|---|---|---|
1. Оцінювання умов | Аналіз кліматичних тенденцій, фітосанітарних ризиків та стану насаджень. | Визначено необхідність адаптації системи захисту до зміни умов. |
2. Фітосанітарний моніторинг | Обстеження насаджень, аналіз садивного матеріалу та ґрунту; облік шкідників, хвороб і нематод. | Визначено основні проблемні групи шкідливих організмів. |
3. Формування системи захисту | Поєднання агротехнічних, біологічних та, за необхідності, інших заходів захисту на основі моніторингу. | Сформовано практичну інтегровану систему захисту. |
4. Виробнича демонстрація | Порівняння варіантів захисту за показниками стану рослин, урожайності, якості та економічної ефективності. | Отримано виробничі дані за 2026 рік. |
5. День поля — 08.09.2026 | Представлення результатів досліджень і демонстрація насаджень безпосередньо в умовах виробництва. | Проведено підсумкове представлення результатів та обмін практичним досвідом. |
4. Зміна клімату та фітосанітарні ризики.
Результати моніторингу засвідчили про зміни температурного та гідротермічного режимів у зоні Лісостепу. За даними досліджень, середня сума ефективних температур за квітень–вересень у 2005–2024 рр. становила 1377,33 °С проти 1096,8 °С у базовий період 1986–2005 рр., тобто була вищою на 280,53 °С. Також відзначено тенденцію до зниження гідротермічного коефіцієнта, що свідчить про посилення посушливості. Такі зміни впливають на строки розвитку культур і шкідливих організмів та потребують удосконалення систем захисту.
5. Фітосанітарний моніторинг насаджень
Моніторинг охоплював аналіз посадкового матеріалу, обстеження ґрунту та систематичні спостереження за шкідниками, хворобами і нематодами протягом вегетації. Результати моніторингу використовувалися для визначення доцільності та строків проведення захисних заходів.
6. Основні шкідники суниці в умовах «Агрофірми «Колос»
У 2026 році в насадженнях сорту Хонейо встановлено широкий комплекс фітофагів. Найбільш домінантними за чисельністю або пошкодженням були:
скосар люцерновий (Otiorrhynchus ligustici);
довгоносик-квіткоїд малиново-суничний (Anthonomus rubi);
суничний кліщ (Tarsonemus fragariae);
сунична листокрутка (Ancylis comptana);
оленка волохата (Epicometis hirta);
сірий, або землистий, кореневий довгоносик (Sciaphilus asperatus);
листоїд суничний (Pyrrhalta tenella);
слимак сітчастий (Deroceras reticulatum);
попелиці, павутинний кліщ та інші фітофаги.
За результатами обліків, зокрема, чисельність скосаря люцернового становила 4,3 екз./рослину, довгоносика-квіткоїда — 7,5 екз./рослину, суничного кліща — 25 екз./листок, суничної листокрутки — 6,5 гусениць/м², оленки волохатої — 3,8 екз./рослину. Пошкодженість рослин окремими видами також фіксувалася під час обстежень.
7. Нематоди та нематоцидні ризики
Окремим напрямом було визначення видового складу та динаміки фітонематод у ґрунті й садивному матеріалі. Перед посадкою проведено аналіз ґрунту та садивного матеріалу сорту Хонейо. У зразках виявлено, зокрема, фітогельмінти Paratylenchus nanus; у садивному матеріалі Aphelenchoides fragariae та Ditylenchus dipsaci у досліджених зразках не виявлено.
Під час вегетації дослідження показали динаміку чисельності фітонематод. Матеріали демонстрації підкреслюють необхідність раннього виявлення, діагностування та подальшого прогнозування розвитку нематод як складової інтегрованої системи захисту.
8. Основні хвороби суниці
борошниста роса (Sphaerotheca macularis);
бура плямистість листя (Marssonina potentillae f. fragariae (Lib.) Ohl) (Diplocarpon earliana);
біла плямистість Ramularia tulasnei (Mycosphaerella fragariae);
сіра гниль плодів Botrytis cinerea.
При проведенні мікологічної експертизи ґрунту визначено збудники:
Fusarium spp. у кількості 36,6 тис. КУО/г
Trichoderma spp. — 33,6 тис. КУО/г.
На рослинному матеріалі виявлено гриби роду Fusarium на корінні.
У 2026 році впродовж вегетації домінувала у насадженнях сіра гниль плодів (Botrytis cinereal).
За інтегрованої системи захисту борошниста роса мала оцінку 0 балів, бура та біла плямистості — по 1 балу, а частка плодів, уражених сірою гниллю становила 3%. За біологічного захисту прояву борошнистої роси, бурої та білої плямистостей за прийнятою шкалою не зафіксовано; ураження сірою гниллю також становило 3%.
9. Інтегрована система захисту
Система захисту грунтувалася на основі постійного фітосанітарного моніторингу та поєднання профілактичних, агротехнічних, біологічних і контролюючих заходів. Важливими складовими були підготовка поля, використання сидератів (фацелія та біла гірчиця), внесення компосту, мульчування, а також застосування біологічних препаратів проти шкідливих організмів.
У технології захисту передбачалося застосування біофунгіцидів і біонематоцидів, а також біологічних засобів контролю фітофагів. Ефективність біопрепаратів вимагає дотримання строків застосування, погодних умов, норм витрати та постійний моніторинг.
Строки виконання заходів, фаза розвитку культури | Шкідливі об’єкти |
|---|---|
Висаджування розсади суниці (флянців) | Личинки західного травневого хруща, коваликів (дротяники), збудники хвороб, стеблова нематода |
Травень – початок відростання «розеток»
| Довгоносик кореневий землистий, малиново-суничний довгоносик-квіткоїд, скосарі (малий чорний та люцерновий), листоїд суничний, трачі, листовійка сунична, мала коренева сунична попелиця, кліщі (звичайний павутинний, суничний), хвороби (борошниста роса, біла і бура плямистості) |
Перед цвітінням – цвітіння
| Оленка волохата, довгоносик-квіткоїд малиново-суничний, скосарь люцерновий, борошниста роса, біла та бура плямистості |
Після цвітіння – початок формування ягід
| Гнилі ягід, борошниста роса, біла та бура плямистості слимаки |
Після збирання врожаю
| Хвороби, кліщі. Запобігання поширення нематод |
10. Урожайність, якість та економічні результати суниці за першого року вирощування
Варіант | Середня маса плоду, г | Урожайність, т/га | Рентабельність, % |
|---|---|---|---|
Контроль | 9,6 | 8,0 | 55,1 |
Інтегрований захист | 10,0 | 10,2 | 72,2 |
Біологічний захист | 11,6 | 10,4 | 84,1 |
За біологічного захисту середня урожайність становила 10,4 т/га, що на 30,0% більше порівняно з контролем; за інтегрованого захисту — 10,2 т/га (+27,5%). Середня маса плоду становила відповідно 11,6 та 10,0 г проти 9,6 г у контролі.
Вміст вітаміну С становив 56,3% у контролі, 56,5% за інтегрованого та 56,7% за біологічного захисту; вміст цукрів — 5,5%, 5,6% та 5,7% відповідно.
Прибуток становив 227,0 тис. грн/га у контролі, 342,0 тис. грн/га за інтегрованого та 380,0 тис. грн/га за біологічного захисту; рівень рентабельності — відповідно 55,1%, 72,2% та 84,1%.
11. День поля — фінальний етап демонстраційного проєкту
8 вересня 2026 року на базі ТОВ «Агрофірма «Колос» у с. Пустоварівка відбувся День поля, який став підсумковим етапом демонстраційного проєкту. Учасникам представили результати моніторингу шкідників, хвороб і нематод, підходи до інтегрованого захисту, особливості застосування біологічних препаратів та органічних добрив, а також результати проведення досліджень.
Практична частина передбачала безпосередній огляд насаджень суниці та демонстрацію дослідних варіантів у виробничих умовах. На Дні поля обговорено одержані результати, практичний обмін досвідом між науковцями та представниками виробництва.
