Галаган Тетяна Олександрівна
Завідувачка лабораторії
кандидат біологічних наук
Історія
Лабораторія прогнозів заснована в ІЗР УААН у 1972 році. За цей період в лабораторії було проведено великий обсяг науково-дослідних та науково-конструкторських робіт, пов’язаних з удосконаленням і розробкою методів прогнозу фітосанітарного стану. Це – надійна основа подальшого розвитку прогностичної тематики в Інституті захисту рослин НААН.
В 2025 році лабораторію прогнозів реорганізували в лабораторію прогнозів та карантину рослин.
Найважливіші розробки лабораторії
Дізнатися більше
- Під керівництвом В.Г. Доліна досліджено біологію, екологію та морфологію жуків-коваликів. За результатами роботи 1964 р. підготовлено та видано систематичний визначник, який включає опис 129-ти личинок видів, що становило 80% фауни коваликів європейської частини СРСР, з яких вперше було описано 50.
- У 1973—1976 рр. проведено районування території України та визначення зон шкідливості совки озимої (О.М. Кравченко). Розроблено методику прогнозу розвитку совки озимої.
- У 1975 — 1978 рр. науковці В.П. Омелюта, В.П. Кубайчук, Р.М. Скибинська, Я.Ф. Красюкова розробили систему поетапного річного та фенологічного прогнозування лучного метелика.
- Лабораторією розроблено головні принципи прогнозування розвитку шкідливих комах, складено прогностичні рівняння доцільності захисних заходів та їх обсягів (Омелюта, Григорович, 1981; Омелюта, 1989).
- У 1988—1993 рр. Б.Ф. Нескорожений, О.Б. Зеленська, Р.М. Скибинська розробили моделі довго- та короткострокового прогнозу з використанням стандартних метеопоказників, та методи комп’ютерної топографії щодо оцінювання і прогнозування фітосанітарного стану.
- Вперше в Україні розроблено «Регламент попередження надзвичайних ситуацій у фітосанітарному стані, пов’язаних з масовим розмноженням шкідливих саранових» (В.М. Чайка, О.В. Бакланова).
- Досліджено вплив припинення сільськогосподарського виробництва в умовах зони відчуження ЧАЕС на стан популяцій основних шкідників сільськогосподарських культур (В.М. Чайка).
- Створено комп’ютерну модель (програму) можливих втрат урожаю основних сільськогосподарських культур від комплексу основних шкідливих організмів (О.О. Бахмут, В.М. Чайка). Аналогів цій програмі в Україні немає.
- Удосконалено систему моніторингу шкідників ріпаку із застосуванням жовтих клейових пасток, яка дозволила виявити вдвічі більшу кількість спеціалізованих шкідників ріпаку (А.А. Поліщук).
- Створено прогнозну модель розвитку яблуневої склівки, що ґрунтується на оптимальних температурах повітря, СЕТ (10°С), та календарних строках у зонах Лісостепу, Степу та АР Крим (Т.М. Неверовська).
- Визначено зони, що найбільш сприятливі для масового розмноження хлібних жуків, це зони Центрального і Східного Лісостепу і Степу. Встановлено залежність масової появи імаго хлібних жуків від спаду та підняття сонячної активності, створено прогнозну модель розвитку (А.В. Федоренко).
- Визначено місце застосування програм ГІС-технологій у прогнозі поширення та шкідливості фітофагів. Сформовано довідкові оперативні бази даних чисельності та поширення шкідників сільськогосподарських культур, які трансформовано в картографічні показники, що значно полегшує аналіз статистичних матеріалів для визначення фази підйому, депресії і спаду чисельності.
Колектив лабораторії
Чайка Володимир
Федоренко Андрій Віталійович
Скрипник Наталія
Бахмут Олександр Олександрович
Основні напрямки наукових досліджень
Формування комп’ютерних баз статистичних даних щодо поширення та чисельності домінантних шкідників основних сільськогосподарських культур в Україні
Удосконалення систем моніторингу шкідників зернових культур, багатоїдних шкідників (саранових, лучного метелика, озимої совки, кукурудзяного метелика) та лускокрилих шкідників саду
Прогнозування поширення та шкодочинності основних шкідників сільськогосподарських культур
Розробка алгоритмів комп’ютерного прогнозу можливих втрат врожаю та економічної оцінки ефективності захисту рослин
Перспективи роботи
- запобігання надзвичайним ситуаціям, що пов’язані із масовим розмноженням шкідників, що вкрай актуальне в умовах воєнного часу (антропічних чинник) внаслідок порушення або повної відсутності агротехніки, а також появи занедбаних земель, що стають резерватами розмноження багатьох видів шкідників;
- формування багаторічних баз даних щодо домінантних видів шкідників, для подальшого проведення аналізу їх багаторічної динаміки чисельності, уточнення її закономірностей, та визначення чинників, що на це впливають;
- комп’ютерне прогнозування ступеня загрози урожаю від основних шкідників польових, садових культур та економічна доцільність застосування розроблених систем захисту рослин.




