Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник — Скрипник Наталія Володимирівна
кандидат біологічних наук

Тел.: (044) 257-58-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

 

Історія відділу:

Відділ карантину рослин створено у 1992 році. Його: До 2012 року його очолювали в кандидати біол. наук В.П.Омелюта та Л.А. Пилипенко. У різні роки у відділі працювали доктор с.-г. наук В.Я.Мар’юшкіна, кандидати біол. наук М.І.Кольнобрицький, І.Д.Устінов, М.В.Шевера, Ж.Д.Кудіна, кандидати с.-г. наук С.М.Бабич, О.В.Чернишов, фахівець В.О.Дульгерова й інші. З 2012 року цим підрозділом керує Н.В.Скрипник. Відділ карантину рослин є координатором наукової діяльності трьох підпорядкованих ІЗР НААН наукових установ – Закарпатського територіального відділу карантину рослин (м. Ужгород), Дослідної станції карантину винограду та плодових культур (м. Одеса) та Української науково-дослідної станції карантину рослин (м. Чернівці).

Колектив відділу: науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук Л.І.Капустіна, молодший науковий співробітник О.М.Макарук, провідний фахівець І.М.Хоменко, фахівець М.П.Коломійчук.

Основні напрями наукових досліджень:

  • дослідження особливостей розвитку та розробка моделей можливого розповсюдження і шкідливості карантинних організмів;
  • аналіз фітосанітарного ризику шкідливих організмів, удосконалення схем аналізу фітосанітарного ризику, оптимізація національного переліку регульованих шкідливих організмів;
  • розробка та удосконалення методів виявлення та діагностики карантинних організмів;
  • апробація сучасних методів фітосанітарної експертизи;
  • розробка заходів з локалізації та ліквідації вогнищ карантинних організмів;
  • розробка та запровадження карантинних фітосанітарних нормативів, стандартів та методичних рекомендацій.

Практичні розробки:

  • методичні рекомендації з виявлення і визначення західного кукурудзяного жука, західного квіткового трипса;
  • фенограми розвитку, картосхеми поширення, пороги шкідливості, моделі подальшого розповсюдження і шкідливості карантинних організмів – західного кукурудзяного жука, американського білого метелика;
  • система викорінення карантинного бур’яну гумай в посівах сільськогосподарських культур;
  • система захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика;
  • методики обстеження несільськогосподарських угідь на виявлення карантинних бур’янів;
  • картосхема поширення, структура популяцій, філогенетичні зв’язки картопляних цистоутворюючих нематод; удосконалено методику молекулярно-генетичної ідентифікації видів;
  • система заходів з локалізації та ліквідації західного кукурудзяного жука,
  • способи знезараження прищепного матеріалу плодових культур від бактеріального опіку плодових;
  • Державні стандарти України з проведення гербологічної, мікологічної, бактеріологічної експертизи підкарантинних матеріалів.

Перспективи роботи:

  • розробка єдиних науково обґрунтованих заходів з фітосанітарної безпеки рослинних ресурсів України;
  • підвищення рівня методичного та інформаційного забезпечення діяльності Державної служби карантину рослин;
  • створення комп’ютерного банку даних відносно занесення та розповсюдження карантинних шкідливих організмів;
  • розробка уніфікованих сучасних методик інспектування та діагностики карантинних організмів;
  • розробка та запровадження карантинних фітосанітарних стандартів та методичних рекомендацій, що відповідають вимогам міжнародних організацій з карантину рослин;
  • підготовка відповідних матеріалів та пропозицій для міжнародних організацій з карантину та захисту рослин з питань фітосанітарного регулювання та основних заходів політики держави в галузі карантину рослин.

Пропоновані послуги:

  • аналіз фітосанітарного ризику регульованих шкідливих організмів, що увійшли до діючого “Переліку регульованих шкідливих організмів” України;
  • ідентифікація карантинних та регульованих некарантинних шкідливих організмів;
  • система заходів з локалізації та ліквідації західного кукурудзяного жука;
  • система викорінення карантинного бур’яну гумай в посівах сільськогосподарських культур.

Наукові розробки:

Амброзія полинолиста: методи обстеження і контролю

Для ефективної боротьби з амброзією полинолистою потрібний комплекс заходів. Перш за все щорічно або періодично здійснюють контрольні обстеження земельних угідь згідно із методичними вказівками щодо обстежень на виявлення карантинних бур’янів. Методи контролю амброзії складаються із запобіжних (контроль присутності бур’яну на неорних угіддях для недопущення розвитку насіння, створення оптимальних умов для росту й розвитку культурних рослин, ретельне очищення насіннєвого матеріалу, запобігання занесенню насіння на поля з гноєм, однофазний спосіб збирання зернових), агротехнічних (дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами), хімічних заходів (застосування гербіцидів), а також фітоценотичного контролю (створення штучних фітоценозів).
За правильного обробітку ґрунту в паровому полі спостерігається зниження його засміченості насінням амброзії на 70-80%. За до- і післясходового боронування знищується 50-70% і більше ниткоподібних проростків бур’янів, зокрема амброзії. Високих результатів в обмеженні розвитку амброзії можна досягти за застосування гербіцидів у фазі до 2-4-х справжніх листочків. Заходи щодо фітоценотичного контролю амброзії дають змогу істотно знизити чисельність популяцій бур’яну та засміченість ґрунту його насіннєвими зачатками.
За фітоценотичного контролю розвитку амброзії полинолистої є можливість створення притулків та додаткової кормової бази для диких тварин, а також умов для оселення хижих корисних комах та комах-запилювачів. Позитивним моментом є й мала вартість та довготривалість існування травостоїв.


Локалізація та ліквідація вогнищ ценхрусу якірцевого на посівах сільськогосподарських культур

Використання грамініцидів сприяє зменшенню кількості ценхрусу якорцевого на 89-95%. Гербіциди не лише пригнічують розвиток надземної маси цього бур’яну, а й знижують його насіннєву продуктивність.


Моніторинг та контроль чисельності американського білого метелика

Розроблена система контролю чисельності карантинного шкідника відповідає сучасним вимогам, оскільки в ній використовуються феромонний моніторинг, ширший набір інсектицидів з різними механізмами і тривалістю дії, значно менше – токсичні для теплокровних тварин і людини та корисних комах. Найбільш безпечними в екологічному відношенні є мікробіологічні препарати (Бітоксибацилін, Лепідоцид), інгібітори синтезу хітину (Дімілін, з.п., Матч 050 ЕС, к.е., Номолт, к.с.).


Прискорена діагностика збудника бактеріального опіку плодових

Відбір зразків від уражених дерев груші в 3 етапи: ранньовесняний період (розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев), осінній (період посиленого сокоруху).
Методика проведення діагностики бактерій Erwinia amylovora виглядить таким чином. В перший день здійснюються такі операції: 1) попередня діагностика способом постановки реакції преципітації без виділення збудника; 2) зараження незрілих плодів чутливих сортів груш до E. amylovora екстрактом із кори зразків; 3) висів бактерій із цього екстракту на середовища Кінга, картопляний агар із дріжджовим екстрактом. На другий день за наявності на середовищі Кінга слизистих колоній проводять їх відбір і засівають на чашки з середовищем Кросса і Гудмана. Обліки проводять через 30 хв., 2 год., 4 год. в реакції кільцепреципітації та через 24, 48, 60 год. – за розвитком інфекції на грушах та ростом культур на середовищах.
Ця методика порівняно з методикою повного бактеріологічного аналізу дозволяє значно прискорити терміни ідентифікації збудника бактеріального опіку плодових, зменшити кількість реактивів, і це дає змогу заощадити затрати на карантинну експертизу на 37%.


Методика виявлення західного кукурудзяного жука Diabrotica virgifera virgifera Le Conte

Методика виявлення небезпечного карантинного шкідника західного кукурудзяного жука (діабротики) передбачає візуальний огляд посівів кукурудзи, гарбузових та бобових культур, особливо сої, в період його розселення, а також принадження за допомогою жовтих клейових, харчових з кукурбітацином (мезгою м’якуша гарбуза) та феромонних пасток з кінця червня (початок викидання волотей у кукурудзи) до вересня (кінець вегетації кукурудзи).
Ушкодженність посівів кукурудзи личинками діабротики визначають візуально за певними ознаками (в’янення, поява антоціанового забарвлення, вилягання рослин тощо), а також за наявністю личинок жука на коренях рослин у період від появи 3-4 листків і до початку викидання волоті.
Ідентифікація виявлених жуків і личинок здійснюється за оригінальними таблицями. Методика пройшла перевірку на базі Закарпатського територіального центру карантину рослин Інституту захисту рослин УААН.


Виявлення та ідентифікація західного квіткового трипса в теплицях

Методикою передбачене послідовне застосування використання кольорових клейових пасток та візуальні огляди рослин-хазяїв у тепличних секціях протягом вегетаційного періоду. Описані характерні симптоми пошкодження трипсами вегетативних та генеративних органів рослин, техніка обліку їх чисельності, технологія виготовлення тимчасових і постійних діагностичних препаратів для проведення видової ідентифікації трипсів. Представлена діагностична таблиця ознак трипса та супутніх йому видів.
За ефективністю методика відповідає зарубіжним аналогам. Точність виявлення та ідентифікації шкідника становить 95%. Методика апробована в підрозділах Інституту – Закарпатському територіальному центрі карантину рослин та на Дослідній станції карантину винограду і плодових культур.


Контроль карантинного бур’яну гумай

Система основного обробітку ґрунту з проведенням дворазового лущення й оранки та застосування гербіцидів для контролю гумаю дають можливість підвищити врожайність озимої пшениці на 5-10, соняшнику – на 2,3-4,9 ц/га за зниження собівартості продукції порівняно з одним тільки застосуванням гербіцидів. При цьому рентабельність вирощування пшениці зростає з 23 до 38, соняшнику – з 28 до 42%.


Методика використання екокаркасів для контролю розповсюдження амброзії полинолистої в агроекосистемах

Результати досліджень щодо швидкості розповсюдження амброзії полинолистої вглиб полів залежно від наявності екокаркасів дають можливість стверджувати, що за наявності “острівців” природної рослинності відбувається нормальна перелогова сукцесія та витіснення амброзії багаторічними кореневищними видами. Тому в травостої екокаркасу участь амброзії становить від 0,1 до 1,0%.
Цей простий прийом дозволяє захистити поля від вторгнення небезпечного бур’яну та зменшити недобори врожаю сільськогосподарських культур на 40-80%. Крім того, досягається значний соціальний ефект – зниження захворювання населення на амброзієвий поліноз.


Методика обстеження земельних угідь несільськогосподарського призначення на виявлення карантинних бур’янів

Запропоновану методику обстеження неорних земель на виявлення карантинних бур’янів сформульовано згідно із стандартами ЄОЗР.
Розроблено види обстежень:

  • обстеження 3-кілометрової зони пунктів пропуску через державний кордон та митних терміналів і постів;
  • щорічне одноразове обстеження;
  • обстеження один раз на 2 роки як складова частина контрольних;
  • обстеження один раз на три роки; - щорічне одноразове обстеження територій об’єктів регулювання;
  • щоквартальні обстеження протягом вегетаційного періоду

Встановлено методи обстежень:

  • маршрутне (прохід по 2-х діагоналях і 4-х сторонах ділянки «конверт»; прохід по зигзагу).
  • суцільне (обстежувачі йдуть шеренгою з відстанню між ними 8-12 м).

Визначені норми виробітку на одного обстежувача на день, уточнені методики для неорних угідь зі складним рельєфом та конфігурацією (території населених пунктів, схили на узбіччях залізниць і шосейних доріг, відвали породи, кар’єри).
Спрямоване обстеження на виявлення карантинних бур’янів проводиться для кожної культури й у певні фази розвитку.


Методичні рекомендації з процедури проведення аналізу фітосанітарного ризику

Вперше розроблені в Україні і гармонізовані до міжнародних стандартів в галузі фітосанітарії. Базуються на концептуальних схемах та об’єктивних критеріях оцінки можливостей проникнення на територію країни небезпечних адвентивних видів, їх акліматизації та шкідливості. Слугують основою при роботі щодо подальшого формування національного переліку регульованих шкідливих організмів та технічного обґрунтування фітосанітарних заходів.


Методичні рекомендації з моніторингу можливої появи західного кукурудзяного жука в міжнародних аеропортах України

В їх основу покладено зональний розподіл шкідника, науково обґрунтована технологія феромонного моніторингу в міжнародних аеропортах. Це дозволяє впорядкувати систему візуального і феромонного виявлення шкідника.


Методичні рекомендацій з поліпшення фітосанітарного стану агроекосистем ярого ячменю Лісостепу України

Сформувати ценотично стійкі посіви ярого ячменю можна шляхом сумарного використання агробіологічного ефекту, одержаного завдяки кращим попередникам, належному обробітку ґрунту, системи удобрення, захисту посівів (застосуваня стимулятора росту рослин Біосил та добрива Мочевин К2 у бакових сумішах з гербіцидами). Це дозволить зберегти 0,4-0,9 т/га врожаю зерна.