Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник лабораторії стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників Стригун Олександр Олексійович, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

 

Керівник лабораторії стійкості
сільськогосподарських культур проти шкідників -
Стригун Олександр Олексійович,
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник

Тел.: (044) 257-02-49
E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

Історія лабораторії:

Ентомологічні дослідження здійснювалися в установі впродовж усієї її історії. Вони були спрямовані на вирішення численних проблем щодо захисту сільськогосподарських культур від небезпечних шкідників. Під час проведення широкомасштабних робіт у цьому напрямі виникли цілі наукові школи, пов’язані з іменами докторів наук, професорів Д.Ф.Руднєва, М.П.Дядечка, В.Г.Доліна, Б.А.Арєшнікова, В.П.Смілянця, С.О.Трибеля, а також академіків В.П.Васильєва та В.П.Федоренка. Працювала над ентомологічними проблемами ціла когорта вчених – це доктори наук З.С.Голов'янко, А.І.Зражевський, кандидати наук Б.С.Денисьєвський, В.І.Гримальський, В.О.Лозинський, Н.П.Цибульська, О.М.Невкрита, М.Д.Тарануха, А.С. Дегтярьова, Д.М.Фещин, О.П.Знаменський, Ю.В.Лагодинський, М.Г.Костюковський, І.М.Пластун, М.Г.Гарнага, В.О.Круть, М.В.Круть, С.М.Бабич, О.А.Грикун, Г.І.Васечко, Н.В.Лопатіна, О.Г.Шеліхов, Л.В.Шерман, В.М.Стовбчатий, А.М.Войтенко О.В.Манько, В.А.Гродський та багато інших.

Колектив лабораторії: головні наукові співробітники: доктор сільськогосподарських наук, професор С.О.Трибель, доктор біологічний наук, професор В.П.Федоренко,  доктор сільськогосподарських наук А.М.Черній, провідний науковий співробітник кандидат біологічних наук Т.О.Галаган, старші наукові співробітники: кандидат сільськогосподарських наук О.М.Гончаренко, О.Г.Аньол, В.М.Ромашко, наукові співробітники: Є.В.Ківель, С.В.Ткачова.

Колектив лабораторії стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників

Основні напрями наукових досліджень:

  • вивчення екологічних закономірностей динаміки чисельності, розвитку та шкідливості основних фітофагів у посівах сільськогосподарських культур;
  • теоретичне обґрунтування використання механізмів стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників для створення комплексно стійких сортів;
  • розробка теоретичних і методичних основ створення комплексно стійких сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі проти основних шкідників;
  • удосконалення методик польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу і сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі до основних шкідників;
  • удосконалення хімічного захисту польових культур від шкідників на основі біоценологічного принципу;
  • багатоцільова оптимізація систем інтегрованого захисту рослин, які є органічними складовими екологічно орієнтованого землеробства за різних форм господарювання;
  • теоретичне обґрунтування формування і зонального розподілу видового складу шкідливих кліщів, комах та особливостей їх біології в різних типах плодових насаджень в різних ґрунтово-кліматичних зонах;
  • теоретичне обґрунтування формування акаро- і ентомокомплексу за умов різної інтенсивності застосування пестицидів в системах захисту і визначення домінантних видів;
  • розробка систем захисту плодових насаджень від шкідників.

Практичні розробки:

  • системи захисту посівів пшениці озимої й ярої, насінників конюшини, картоплі, цукрових буряків, кукурудзи від небезпечних шкідників;
  • захист гіркокаштана звичайного від каштанової мінуючої молі;
  • захист запасів зерна від комірних шкідників;
  • джерела стійкості до основних шкідників озимої пшениці, картоплі, конюшини;
  • багаторічний моніторинг видового складу й шкідливості основних видів шкідливих організмів в плодових насадженнях у степовій та лісостеповій зонах України;
  • технологія захисту яблуневих насаджень від шкідливих кліщів;
  • технологія застосування феромонних пасток для сезонного моніторингу популяцій лускокрилих шкідників;
  • екологічно безпечні системи захисту яблуневих насаджень на основі застосування регуляторів росту і поведінки комах;

Перспективні напрями досліджень:

  • еколого-економічна оптимізація інтегрованого захисту пшениці озимої й ярої, ячменю, гороху, кукурудзи, сої, цукрових буряків та інших культур від шкідників;
  • обмеження швидкості формування резистентності популяцій шкідників до стійких сортів;
  • генетика стійкості сортів озимої пшениці, картоплі і конюшини до основних шкідників;
  • методологія польової оцінки стійкості сортозразків озимої пшениці, конюшини і картоплі до основних шкідників;
  • моделювання процесів формування і зонального розподілу шкідливих видів кліщів і комах в різних типах плодових насаджень;
  • алгоритми регуляції життєздатності популяцій шкідливих ко¬мах у плодових насадженнях та обмеження їх чисельності.

Пропоновані консультаційні послуги з таких питань:

  • сучасні технології захисту зернових колосових, зернобобових, круп’яних, кормових культур та цукрових буряків від шкідників;
  • оцінка сортів озимої пшениці, картоплі, конюшини, люцерни на стійкість до основних шкідників;
  • захист запасів зерна від комірних шкідників;
  • аналіз посівних якостей насіння сільськогосподарських культур;
  • ентомологічний аналіз зразків насіння;
  • захист каштанів в умовах міст від каштанової мінуючої молі;
  • моніторинг видового складу й шкідливості основних видів шкідливих організмів у плодових насадженнях;
  • технології захисту яблуневих насаджень від шкідливих кліщів;
  • екологічно безпечні системи захисту яблуневих насаджень від шкідливих комах.

Наукові розробки:

Ефективний захист сходів гречки від найбільш небезпечних шкідників

Гречку в зоні Лісостепу пошкоджує комплекс шкідників. Сходам значної шкоди завдають бурякові блішки, попелиці тощо. Найбільш ефективним заходом захисту сходів від названих шкідників є обробка посівного матеріалу інсектицидними препаратами.
Протруєння насіння гречки Гаучо, з.п та Круїзером 350 FS, т.к.с. сприяло зниженню рівня пошкодження рослин буряковими блішками відповідно до 8,6 та 14,2%, попелицями – 12,4 та 18,6%, тобто на 83-90% порівняно із частинами поля, засіяними непротуєним насінням. Прибавка урожаю зерна за застосування Гаучо становила 2,7, Круїзеру 350 FS – 1,5 ц/га (в контролі – 7,3 ц/га), чистий прибуток – відповідно 810 та 450 грн/га.


Захист посівів гороху від пошкоджень бульбочковими довгоносиками способом передпосівної обробки насіння інсектицидними протуйниками

Вирощування гороху в зоні Лісостепу:

  • сорт – Комет;
  • агротехніка – загальноприйнята;
  • шкідники – смугастий та щетинистий бульбочкові довгоносики;
  • передпосівна обробка насіння Круізером 350 FS, т.к.с.;
  • передпосівна обробка насіння Фураданом, т.пс. – еталон; - контроль – без застосування хімічних засобів.

Ефективність дії Круізеру 350 FS проти бульбочкових довгоносиків – 77,5%, що на 11,6% вище, ніж Фурадану. Урожайність гороху при застосуванні Круізеру 350 FS становила 2,13 т/га, Фурадану – 2,08 т/га, що відповідно на 0,22 і 0,17 т/га вище порівняно із контролем. Чистий дохід при цьому відповідно 2856 та 2780 грн/га.


Захист посівів гороху від пошкоджень бульбочковими довгоносиками способом обприскування посівів інсектицидами

Вирощування гороху в зоні Лісостепу:

  • сорт – Комет;
  • агротехніка – загальноприйнята;
  • шкідники – смугастий та щетинистий бульбочкові довгоносики;
  • застосування інсектицидів у фазу 2-3-х листків; - обприскування посівів Нурелом Д, к.е.;
  • обприскування посівів Карате 050 ЕС, к.е.;
  • контроль – без застосування хімічних засобів.

Ефективність дії Нурелу Д, к.е. та Карате 050 ЕС, к.е стосовно названих шкідників відповідно 60,2 та 52,8%, прибавка урожаю – 0,25, Карате 050 ЕС, к.е. – 0,11 т/га порівняно із контролем (2,2 т/га), чистий дохід – 1054 та 882 грн/га.


Використання стійких сортів в інтегрованих системах захисту озимої пшениці

Технологія вирощування та захисту озимої пшениці від шкідників в зоні Лісостепу України здійснювалася таким чином:

  • вирощування стійких сортів озимої пшениці до комплексу шкідників;
  • моніторинг розвитку основних шкідників: злакових попелиць, злакових мух, п’явиць тощо;
  • визначення потреби в проведенні спеціальних захисних заходів.

За використання стійких сортів озимої пшениці до комплексу шкідливих комах в зональній інтегрованій системі захисту дає змогу спростити технологію вирощування культури, зменшити обсяги застосування інсектицидів на 50%, збільшити врожайність на 0,3-0,5 т/га, покращити товарні якості зерна та підвищити рентабельність виробництва.


Використання феромонних пасток в плодовому саду

Для спостереження за динамікою чисельності лускокрилих шкідників плодового саду (плодожерки, листовійки, білан жилкуватий та ін.) та встановлення оптимальних строків хімічних обробок потрібний моніторинг з використанням феромонних пасток.
Переваги феромонного моніторингу в порівнянні з існуючими методами: можливість більш раннього виявлення (на 7-10 днів) появи імаго шкідників, встановлення їх територіального розподілу й сезонної динаміки чисельності; скорочення затрат на обслідування плодових насаджень у 5-7 разів, обсягів застосування пестицидів – на 30-40%.


Система захисту посівів гороху від горохової попелиці

Зниження щільності популяції горохової попелиці:

  • на ранніх посівах гороху – в 2-8 разів порівняно з посівами оптимальних та пізніх строків;
  • за норми висіву 1,5 млн. зерен/га – майже в 2 рази порівняно із нормами 0,5-1,0 млн. зерен/га.

Частка збереженого зерна гороху за норми висіву 1,5 млн. зерен/га – 4-6 ц/га порівняно з нижчими нормами (0,5-1,0 млн. зерен/га).
Токсикація рослин способом допосівної обробки насіння Фураданом 350 ST, т. пс., Круізером 350 FS, т.к.с. та Гаучо, з.п. не є ефективною проти даного шкідника через нетривалу захисну дію препаратів.
Біологічна ефективність Карате Зеону 050 CS, мк. с. та Енжіо 247 SC, к.с. (обприскування посівів) проти шкідника – 99-100%, що на 12-19% вище, ніж Конфідору Максі, в.г. та Актари 240 SC, к.с.
У виробничих умовах за обприскування посівів гороху Енжіо 247 SC, к.с., проти попелиці отримано 172 грн/га додаткового чистого прибутку, ніж за застосування Данадиму 400, к.е.


Екологічно безпечний захист яблуневих садів від шкідників

Базується на інструментальних методах моніторингу фітофагів (візуальні методи, струшування, використання феромонних пасток), застосуванні екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту і розвитку комах та раціональному використанні традиційних інсектицидів. Є можливість скорочення обсягів застосування останніх у 1,5-2 рази, підвищення екологічної безпеки і активізації діяльності корисної ентомофауни.


Оптимізація хімічного захисту гороху від горохової плодожерки та горохового зерноїда

Вирощування гороху в зоні Лісостепу України:

  • агротехніка – загальноприйнята;
  • найбільш поширені шкідники – горохова плодожерка та гороховий зерноїд;
  • обприскування посівів інсектицидами під час масового цвітіння гороху;
  • застосовування комбінованих інсектицидів – Енжіо 247 SC, мк.с. та Нурел Д, к.е.;
  • еталон – застосування Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,125 л/га).

За застосування Енжіо 247 SC чисельність цих шкідників порівняно із еталонним препаратом зменшується на 37-43%, Нурелу Д – на 24-27%, прибавка врожаю 1,5-3,0 ц/га. Чистий дохід від застосування хімічних засобів захисту на рівні 151–391 грн./га.


Інтегрований захист кукурудзи від шкідників

Складовими інтегрованої системи захисту кукурудзи від шкідників є систематичний моніторинг ентомофауни та оцінка фітосанітарного стану посівів; система захисту (підбір стійких сортів та гібридів, організаційно-господарські та агротехнічні заходи, екологічно безпечні способи застосування пестицидів). За науково обґрунтованого вчасного застосування усіх елементів технології вирощування і захисту культури від шкідників потенційна продуктивність гібридів реалізується на 90-95% і при цьому забезпечується врожайність у межах 10-12 т/га і більше.


Суміші інсектицидів для захисту сходів озимої пшениці від хлібних турунів

Для ефективного захисту озимої пшениці, розміщеної після стерньового попередника, від пошкоджень хлібними турунами доцільно здійснювати обприскування посівів сумішами інсектицидів різного механізму дії – фосфорорганічного (Діазинон, к.е., Данадим 400, к.е., Дурсбан, к.е. та ін.) з піретроїдом (Альфагарт, к.е., Карате Зеон, мк.с., Блискавка, 10% к.е., Фастак, к.е. та ін.) за знижених норм витрати. Біологічна ефективність суміші діючих речовин діазинону, 600 та альфа-ципеметрину, 100 проти хлібних турунів на озимій пшениці – 95%, одного тільки діазинону, 600 – 90-93% порівняно із контролем (ділянки посівів, де інсектициди не застосовувалися). Збережений урожай зерна може бути на рівні відповідно 0,28 та 0,32 т/га. Гектарна норма витрати діючої речовини інсектицидів при використанні їх у суміші зменшується на 30-50%, економія затрат на проведення хімічного захисту озимої пшениці складає 30-40%, чистий дохід – близько 200 грн/га.


Захист гіркокаштана звичайного від каштанової мінуючої молі

Система інтегрованого захисту гіркокаштана звичайного від каштанової мінуючої молі:

  • систематичне проведення моніторингу за розвитком і поширенням шкідника;
  • ретельне згрібання опалого листя та компостування в глибоких ямах із присипанням ґрунтом;
  • підживлення дерев добривами з перекопуванням пристовбурних кругів, поливи в посушливий період літа, розвішування навесні синичників;
  • в осередках масового розмноження шкідника застосування інсектицидів способом ін’єкції препаратів у стовбури дерев за допомогою спеціальних пристроїв до початку сокоруху або після цвітіння;
  • з початком цвітіння каштанів обстеження усіх насаджень та з’ясування чисельності метеликів на стовбурах; вчасне здійснення захисних заходів;
  • якщо ін’єкція не практикувалася, за високої чисельності шкідника здійснення обприскування дерев проти метеликів піретроїдами або перед відкладанням яєць – гормональними препаратами або інгібіторами синтезу хітину з додаванням сурфактанту;
  • в період масової появи гусениць I-II віків у мінах обприскування системними або глибинно-контактними інсектицидами;
  • відловлювання самців та створення «самцевого вакууму» з використанням феромонних пасток.

За згрібання опалого листя та його компостування в глибоких ямах із присипанням ґрунтом зимовий запас шкідника зменшується на 70-80%. За застосування хімічних препаратів методом ін’єкцій у стовбури забезпечується надійний захист каштана від молі протягом 2-х вегетаційних періодів. Тоді ж за тотальної обробки насаджень у будь-якому населеному пункті в системі інших заходів ці ін’єкції можна здійснювати раз на 4-5 років.
Дотримання технології запропонованих заходів на підставі знань біології шкідника дасть змогу захистити каштани від пошкоджень та зберегти ці чудові декоративні дерева від загибелі.


Малозатратна технологія боротьби з шкідливими кліщами в яблуневих садах

Ця технологія дає можливість в умовах степової зони України захищати яблуневі сади від шкідників з мінімальними затратами праці й коштів. Суть її полягає в тому, що в період вегетації яблунь за їх станом ведуть спостереження: за допомогою лупи на окремих листках підраховують кількість шкідливих кліщів. Якщо навесні після розпускання бруньок на одному листку їх не більше 3-5, а влітку відповідно 8-10, то потреби в проведенні боротьби з ними немає. Лише після того, як чисельність кліщів перевищить зазначену межу, слід здійснювати обприскування дерев акарицидами.
Для повного знищення кліщів обприскування роблять двічі: перша обробка знищує молодь і частину самиць, а друга (через 15-18 днів) – новонароджену молодь і дорослих шкідників, що вижили після першої.


Ефективний захист цукрових буряків від пошкоджень дротяниками

Інтегрована система захисту цукрових буряків від пошкоджень личинками коваликів (дротяниками) передбачає застосування агротехнічних заходів та хімічного методу. Дія агротехнічних заходів має бути спрямована на підвищення компенсаторних здатностей рослин, отримання здорових сходів культури.
Найефективнішим прийомом захисту проростків цукрових буряків від пошкодження ґрунтовими шкідниками є токсикація їх інсектицидами системної дії за допомогою передпосівної обробки насіння на насіннєвих заводах. Зафіксовано такі показники тривалості токсичної дії застосовуваних препаратів: Фурадан 35 ST – 3-4 тижні, Круїзер 350 FS – 4 тижні, Форс 200 SC – близько 3 тижнів, Семафор 20 ST – 5 тижнів, суміші Круізер + Форс – близько 4 тижнів, Круізер + Семафор – 5-6 тижнів.
Поєднання агротехнічних та хімічних заходів дає змогу ефективно контролювати чисельність дротяників на цукрових буряках та надійно захищати культуру.


Концепція інтегрованого захисту плодового саду

Інтегрований захист плодового саду від шкідників – це управління агроекосистемою з урахуванням структури багаторічних насаджень, закономірностей функціонування сукупності її об’єктів, природних регуляторних механізмів, заходів підвищення продуктивності дерев та методів регуляції чисельності шкідливих видів комах та кліщів.
Перевага над аналогами полягає в багатофакторному аналізі екологічних особливостей агроекосистеми плодового саду, технології управління нею та обґрунтуванні принципів регуляції розвитку і чисельності шкідників.
Дана концепція є базовою основою для подальшого удосконалення інтегрованих систем захисту плодових насаджень від шкідників.


Методика оцінювання стійкості сортів конюшини до насіннєїда-апіона та лучних клопів

Розроблені єдині 9-балові шкали, щодо оцінки рівня стійкості сортів до шкідників, розроблена система обліків в різні періоди вегетації культури, що дає змогу оцінити усі типи стійкості (антиксеноз, антибіоз, ухилення, толерантність) наявні в одному сорті. На даний час відсутні практичні методики та рекомендації з оцінювання конюшини і люцерни проти основних фітофагів.
За результатами конкурсного сортовипробування відмічено як одні з найкращих сортозразки 856 і 848, які перевищували стандарт (сорт Анітра) за зеленою масою на 5-10%, сухою речовиною - на 10-20% та урожаєм насіння на 5-8%. Їх стійкість в середньому за чотири роки відносно насіннєїда-апіона була 4 бали (середньостійкі), а проти лучних клопів – 7 балів (стійкі).


Моделі прогнозування чисельності, розвитку та шкідливості хлібних клопів та турунів на посівах озимої пшениці

Ґрунтуються на сукупності показників вхідної (стан погоди, рослин, рівень чисельності, сорт культури та ін.) і вихідної (рівні розмноження, шкідливості, обсяги, кратність обробок та ін.) інформацій відповідно до різних типів та завчасності прогнозу. Використання моделей для прийняття рішення щодо застосування інсектицидів дозволить запобігти кількісних втрат та покращити якісні показники врожаю озимої пшениці.


Оптимізація хімічного захисту ярої пшениці від комплексу шкідників

Агротехніка вирощування ярої пшениці – загальноприйнята. Схема досліду:

  • Протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к. – контроль;
  • Протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ у суміші з інсектицидним препаратом Рубіж, 40% к.е.;
  • Протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ та обприскування посіву Базудином 600 EW, 60% в.е. у період сходів – кущіння пшениці проти злакових мух та смугастої хлібної блішки.

Ефективність дії інсектициду Рубіж, 40% к.е. на ярій пшениці проти злакових мух – 58,3%, проти смугастої хлібної блішки – 66%. Прибавка урожаю порівняно з контролем – 1,4-2,0 ц/га, або 5-7%. Умовно чистий дохід – близько 100 грн./га. Ефективність дії Базудину, 60% к.е. (1,5 л/га) проти злакових мух – 84%, проти блішки – 89%. Прибавка врожаю порівняно з контролем – 2,5 ц/га, або 8%. Умовно чистий дохід – близько 115 грн./га.
Незважаючи на дещо вищі господарсько-економічні показники при здійсненні обприскування посівів ярої пшениці проти шкідників порівняно із передпосівною обробкою насіння, окупність затрат у першому випадку більша майже вдвічі, а пестицидне навантаження на агроценоз менше втричі.


Методика польової оцінки стійкості сортозразків озимої пшениці до шкідників

Зроблено ревізію бази даних з оцінки селекційного матеріалу озимої пшениці на стійкість до шкідників, проведеної в попередні роки. Використано оновлену базу даних для повної характеристики уже створених сортів пшениці за стійкістю до комплексу шкідників.
Уніфікована 9-бальна шкала оцінки стійкості озимої пшениці до комплексу шкідників відрізняється від традиційної 6-бальної більшою універсальністю та достовірністю. За допомогою розроблених єдиних 9-бальних шкал щодо оцінки рівня стійкості сортів, системи обліків та бальних шкал стійкості в різні періоди вегетації культури для внутрішньостеблових, сисних та листогризучих фітофагів можна оцінити усі типи стійкості (антиксеноз, антибіоз, ухилення, толерантність), які наявні в одному сорті.
Уніфікація підходу до оцінки рівня стійкості сортів озимої пшениці до цих шкідників є передумовою для селекції на стійкість, повної паспортизації сортів та правильного їх використання в інтегрованих системах захисту.


Методика польової оцінки стійкості сортозразків озимої пшениці до комплексу шкідників

Розроблена уніфікована 10-бальна шкала оцінки стійкості озимої пшениці до злакових мух відрізняється від традиційної 6-бальної більшою універсальністю та достовірністю.
Уніфікація підходу до оцінки рівня стійкості сортів пшениці до цих шкідників є передумовою для селекції на стійкість, повної паспортизації сортів та правильного їх використання в інтегрованих системах захисту.


Спосіб обліку розподілу кліщів у кроні плодового дерева

Відомий спосіб обліку кліщів у плодових деревах вдосконалювали за такими напрямами:

  • відбір листків, уражених кліщами з модельного дерева проводили у 3-х ярусах крони по висоті дерева та у 3-х глибинах крони кожного ярусу;
  • відбір листків, заселених кліщами, з ярусів та глибин крони для визначення чисельності їх та розподілу у кроні плодового дерева проводили з 3-х проб по глибині крони 1-го ярусу (3х10) – 30 листків; з 3-х проб по глибині крони 2-го ярусу (3х10) – 30 листків; з 2-х проб по глибині крони 3-го ярусу (2х10) – 20 листків;
  • облік та визначення кліщів проводили відомим способом з використанням мікроскопу МБІ-3 з фазово-контрастним пристроєм.

Використання запропонованої нової системи відбору листків за трьома глибинами і трьома ярусами крони рівномірно навколо умовної осі дерева та відомого способу обліку чисельності кліщів дозволяє максимально достовірно у порівнянні з прототипом охопити всю крону дерева і виявити характер розподілу кліщів як за висотою, так і за глибиною крони.
Це важливо для прогнозування ступеня загрози від кліщів, визначення їх чисельності й поширення в садах, сигналізації оптимальних строків проведення захисних заходів.


Методи оцінки стійкості зерна різних сортів колосових культур до комірних шкідників

Найбільш доступним і вірогідним при оцінці зерна пшениці та інших злаків на стійкість до комірних шкідників є метод підсадки комах у лабораторних умовах.
Для цього спеціально розводять комах у клімокамерах. Також готують наважки зерна з однаковою вологістю (12-13%), залежно від досліду – 0,2, 0,5 або 1 кг, які засипають у скляні банки (0,5 чи 1 л) або поліетиленові на 0,2 л стаканчики. Досліди закладають із кожним видом комах в окремій клімокамері, де підтримується необхідна оптимальна температура. Комах підсаджують на дослідні зразки зерна.
За відповідними методиками встановлюють антиксенотичну та антибіотичну дію зерна на комірних фітофагів. Рівень стійкості зерна визначають за уніфікованою шкалою.
Розроблені методики з оцінки зерна на стійкість до комірних шкідників можна використовувати при створенні стійких сортів зернових культур.


Методика оцінки сортів картоплі на стійкість до колорадського жука

Оцінку сортів картоплі на стійкість до колорадського жука з визначенням факторів стійкості проводять у польових та лабораторних умовах.
У польових умовах обліки чисельності шкідника проводять через кожних 7-10 днів протягом травня – серпня. Враховують такі показники: чисельність імаго, кладок яєць та яєць у кладках, личинок з урахуванням віку, ступінь пошкодження листкової поверхні. За ступенем пошкодження листкової поверхні визначають фактори стійкості антиксеноз та антибіоз. Пошкодження кущів картоплі шкідником визначають за 6-бальною шкалою.
В лабораторних умовах досліди проводять у спеціально виготовлених гідростатах, куди на листок картоплі, зірваний із верхнього ярусу куща висаджуютьпо 20-30 личинок першого віку. Кожного дня корм замінюють та відмічають кількість з’їденого корму в процентах. Враховують кількість мертвих личинок (особин), тривалість розвитку кожного віку (дні), масу тіла личинок на 10-й день досліду та перед залялькуванням, а також як ефект післядії фіксують кількість молодих жуків, що вийшли після метаморфозу, та визначають масу їх тіла.
Зразки на яких відмічається високий процент смертності шкідника, досліджують повторно.


Інтегрована система контролю чисельності хлібних жуків

Інтегрований контроль чисельності хлібних жуків включає в себе виконання таких заходів:

  • дотримання науково обґрунтованої структури посівних площ сільгоспкультур;
  • повне забезпечення господарства всім необхідним для виконання всіх технологічних операцій стосовно вирощування культур;
  • моніторинг фітосанітарного стану агроценозів та прогноз розвитку шкідників;
  • здійснення системи агротехнічних та хімічних заходів. Система агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення урожайності культур, яка узгоджена з критичними періодами розвитку хлібних жуків та інших ґрунтових шкідників, є надзвичайно важливим чинником контролю чисельності останніх.

Ефективність протруєння насіння цукрових буряків проти личинок хлібних жуків на більш ранньому етапі розвитку культури – 32-74% (58-95% - перед збиранням врожаю), обприскування ярої пшениці проти імаго (через 3 дні) – 93-100%.

 

Описано біологічні особливості колорадського жука, структуру популяцій, фактори, що обмежують чисельність шкідника, його поширеність та шкодочинність. Подано інтегровану систему захисту пасльонових культур за допомогою народних методів, сучасних інсектицидів.  Для спеціалістів сільського господарства, викладачів учбових закладів сільськогосподарського профілю, власників присадибних і дачних ділянок.  Описано морфологічні ознаки, біологічні особливості та трофічні зв'язки найпоширеніших видів совок, їх шкідливість, чинники, що обмежують чисельність, систему моніторингу з використанням традиційних методів, а також харчових і феромонних пасток, алгоритми прогнозування озимої і капустяної совок, систему заходів із захисту посівів, що включає агротехнічні прийоми, механічний, біологічний та хімічний методи.  Для спеціалістів служби захисту рослин, наукових установ та викладачів і студентів навчальних закладів сільськогосподарського профілю, фермерів, власників присадибних ділянок.  Показано значення захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у підвищенні врожаїв та валових зборів цукрових буряків. Наведено коротку характеристику зон вирощування цукрових буряків. Висвітлено біологічні особливості найбільш поширених шкідників, збудників хвороб та бур'янів на посівах цукрових буряків, їх зональне поширення та заходи боротьби. Дано оцінку ефективності сучасних методів захисту посівів: організаційно-господарського, агротехнічного, імунологічного, біологічного, хімічного та залежність ефективності різних заходів захисту культури від ґрунтово-кліматичних умов. Описано методи виявлення шкідливих організмів та оцінки ступеня загрози від них посівам культури. Розглянуто інтегровану систему захисту посівів залежно від ступеня загрози їм від шкідливих організмів; технологію застосування засобів захисту посівів та техніку безпеки при роботі з пестицидами. Наведено повний перелік пестицидів, дозволених до застосування на посівах цукрових буряків та насінниках в Україні, нормативи їх застосування і характеристика препаратів.  Для спеціалістів господарств різних форм власності, фермерів, спеціалістів державної служби захисту рослин, наукових установ, викладачів і студентів навчальних закладів сільськогосподарського профілю.  Висвітлено значення стійких сортів у технології вирощування озимої пшениці та біологізації інтегрованого захисту культури від шкідливих організмів. Вміщено словник найбільш поширених термінів з імунітету рослин до шкідливих організмів, біологічні особливості найбільш небезпечних шкідників та збудників хвороб пшениці, щодо яких доцільна і можлива селекція на стійкість, методи оцінки фітосанітарного стану пшеничного агроценозу та стійкості сортозразків проти шкідливих організмів. Наведено підходи до оцінки комплексної стійкості та господарської характеристики сортів. Викладено методики оцінки стійкості сортів проти основних шкідників і збудників хвороб з використанням сучасних підходів та методи оцінки стійкості зерна проти комірних шкідників. Висвітлено методи статистичного аналізу отриманих даних. Книга ілюстрована кольоровими рисунками найпоширеніших видів шкідників та захворювань від різних збудників хвороб.  Для студентів та викладачів навчальних закладів сільськогосподарського профілю, науковців наукових установ та державної служби з експертизи сортів рослин.

Висвітлено поширення та способи розселення каштанової мінуючої молі, морфологічні ознаки, біолого-екологічні особливості, фенологія, шкідливість та ступінь ризику для декоративних насаджень гіркокаштана звичайного по зонах і областях України, методи моніторингу динаміки чисельності та оцінки стану насаджень каштанів. Проведено аналіз різних методів обмеження чисельності та способів застосування інсектицидів з різними механізмами дії. Наведено результати застосування препаратів способом ін'єкції у стовбури дерев. Запропоновано інтегровану систему захисту насаджень від фітофага. Ілюстровано рисунками.  Призначено для працівників захисту рослин, станцій зелених насаджень міст, викладачів та студентів вузів, науковців.  Описано шкідливість членистоногих шкідників зерна та продуктів його переробки, ступінь зараженості та коефіцієнти шкідливості найбільш поширених видів, наведено детальну характеристику комах і кліщів, їх екологічні особливості, чутливість до низьких температур, методи виявлення, обліків чисельності та оцінки стійкості зерна різних сортів проти шкідників запасів. Викладено систему заходів із захисту зерна і продуктів його переробки. Описано різні способи застосування хімічних засобів захисту та методи оцінки їх ефективності і заходи безпеки при роботі з пестицидами. Ілюстрована кольоровими рисунками шкідників.  Для спеціалістів із захисту хлібних запасів від шкідників, фермерів, спеціалістів господарств, елеваторів, студентів та викладачів навчальних закладів сільськогосподарського профілю, науковців.  Подано історичний нарис про спалахи масового розмноження хлібних жуків у другій половині XIX та на початку XXI сторіччя, про збитки, спричинювані ними фітофагами, обґрунтовано поширеність їх у зонах України. Описано шкідливість імаго та личинок, видовий склад та зональну поширеність видів, їх біологічні особливості. Висвітлено роль екологічних чинників (абіотичних, едафічних, біотичних та антропічних) у багаторічній динаміці чисельності фітофагів. Показано значення організаційно-господарських, агротехнічних прийомів, імунологічного та хімічного методів у регулюванні чисельності хлібних жуків. На підставі аналізу багаторічної динаміки чисельності досліджено залежність спалахів масового розмноження від сонячної активності, гідротермічних умов вегетаційного періоду, розроблено алгоритми багаторічного і річного прогнозування чисельності хлібних жуків. Запропоновано систему інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від личинок та імаго хлібних жуків. Книга ілюстрована рисунками.  Для працівників захисту рослин, спеціалістів сільського господарства, фермерів, студентів та викладачів навчальних закладів сільськогосподарського профілю, науковців.  Описано видовий склад, біологічні особливості найпоширеніших шкідників кукурудзи, особливості обмеження чисельності окремих їх видів чи груп, систему моніторингу та захисту посівів від основних фітофагів. Ілюстрована кольоровими рисунками.  Для фахівців служби захисту рослин, господарств, студентів, аспірантів, науковців, викладачів профільних вищих навчальних закладів.  Вміщено словник найбільш уживаних термінів, що використовуються в захисті рослин, подано класифікацію засобів захисту рослин, заходи безпеки при роботі з пестицидами, основні теоретичні і методичні положення щодо проведення польових дослідів з випробувань агрохімікатів, методики обліків та оцінки ефективності препаратів, методи статистичної обробки даних, методики відбору проб рослинної продукції, урожаю, ґрунту для аналізів, документацію дослідів і форму звітів.  Для спеціалістів наукових установ, викладачів і студентів навчальних закладів сільськогосподарського профілю.

Ентомологічні дослідження здійснювалися в установі впродовж усієї її історії. Вони були спрямовані на вирішення численних проблем щодо захисту сільськогосподарських культур від небезпечних шкідників. Під час проведення широкомасштабних робіт у цьому напрямі виникли цілі наукові школи, пов’язані з іменами докторів наук, професорів Д.Ф.Руднєва, М.П.Дядечка, В.Г.Доліна, Б.А.Арєшнікова, В.П.Смілянця, С.О.Трибеля, а також академіків В.П.Васильєва та В.П.Федоренка. Працювала над ентомологічними проблемами ціла когорта вчених – це доктори наук З.С.Голов'янко, А.І.Зражевський, кандидати наук Б.С.Денисьєвський, В.І.Гримальський, В.О.Лозинський, Н.П.Цибульська, О.М.Невкрита, М.Д.Тарануха, А.С. Дегтярьова, Д.М.Фещин, О.П.Знаменський, Ю.В.Лагодинський, М.Г.Костюковський, І.М.Пластун, М.Г.Гарнага, В.О.Круть, М.В.Круть, С.М.Бабич, О.А.Грикун, Г.І.Васечко, Н.В.Лопатіна, О.Г.Шеліхов, Л.В.Шерман, В.М.Стовбчатий, А.М.Войтенко О.В.Манько та багато інших.

В нинішньому вигляді лабораторія існує з липня 2012 року.