Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник – Бондар Тетяна Іванівна
кандидат біологічних наук

Тел.: 257-32-02
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

 

Сігарьова Діна Дмитрівна, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, член-кореспондент НААН

На сьогодні лабораторія нематології є єдиним в Україні науково-методичним центром з питань нематодозів польових, овочевих, лісових та квітково-декоративних культур. Вона створена в Інституті захисту рослин УААН в 1991 році за ініціативою доктора біологічних наук, професора Д.Д.Сігарьової, яка стала її беззмінним керівником з перших днів і понині.

 

 

 

доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, член-кореспондент НААН
Сігарьова Д.Д.

 

Колектив лабораторі: головний науковий співробітник доктор біологічних наук, професор Д.Д.Сігарьова, старший науковий співробітник кандидат біологічних наук К.С.Нікішичева, науковий співробітник Л.П.Ніколайчук, лаборант Н.П.Коберник.

Основні напрями досліджень:

  • вивчення фітогельмінтозів зернових культур, картоплі, цукрових буряків, ріпаку, овочевих та квітково-декоративних культур закритого ґрунту;
  • пошук легкодоступних, мало енергоємних та ефективних методів виявлення фітопаразитичних нематод, встановлення їх видового складу та вивчення шкодочинності;
  • розробка системи прогнозування розвитку нематодозів;
  • розробка екологічно безпечних заходів захисту основних польових, овочевих культур та квітково-декоративних рослин від нематодозів.

Практичні розробки:

  • системи моніторингу та контролю чисельності комплексу паразитичних нематод на озимій пшениці, бурякової нематоди – на цукрових буряках, картопляних золотистої та стеблової нематод - на картоплі, галових нематод - на овочевих культурах закритого ґрунту;
  • технологія застосування стійких сортів картоплі проти золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди;
  • технології обмеження шкодочинності комплексу фітопаразитичних нематод на цукрових буряках, ріпаку та пшениці;
  • система протинематодних заходів на овочевих культурах в тепличних господарствах;
  • сумісно з селекціонерами Інституту картоплярства, Поліської ДС, Чернігівської ДС, Львівського ДАУ, Сумського НАУ, Інституту землеробства і біології тварин створено понад 20 нематодостійких сортів картоплі, що характеризуються цінними господарськими ознаками;
  • разом з науково-дослідним центром Агрокомбінату "Пуща-Водиця" будуть створені перспективні селекційні лінії і гібриди томатів.

Перспективи роботи:

  • удосконалення систем моніторингу та контролю чисельності паразитичних нематод на польових та овочевих культурах відповідно до змін фітосанітарної ситуації та виробничих технологій і впровадження їх у практику роботи Державних служб захисту та карантину рослин;
  • розробка системи моніторингу нематодозів квітково-декоративних і лісових культур;
  • створення разом з селекційними установами нових нематодостійких сортів картоплі, томатів, капустяних культур (ріпаку, гірчиці, редьки олійної) та інших.

Пропоновані консультаційні послуги з таких питань:

  • обстеження сільськогосподарських угідь, розсадників та теплиць для виявлення нематодних хвороб рослин (нематодозів), складання картосхем;
  • ідентифікація фітопаразитичних нематод;
  • ідентифікація карантинних видів нематод;
  • впровадження малозатратних способів контролю чисельності паразитичних нематод в агроценозах цукрових буряків, озимої пшениці, ріпаку, картоплі, на овочевих та квітково-декоративних культурах у закритому ґрунті.

Наукові розробки:

Технологія захисту озимої пшениці від комплексу паразитичних нематод

Технологія включає в себе прогнозування розвитку нематодозів, протруювання насіння озимої пшениці препаратами з комплексною дією (Промет 400 СS, мк. с.; Круїзер 350 FS, т.к.с.; Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. ) та використання стійких сортів (Миронівська 27, Крижинка, Дон 85) для захисту посівів від фітонематод.
До того ж за допомогою протруювання насіння вказаними препаратами багато в чому вирішуються проблеми у відношенні інших більш небезпечних шкідливих об’єктів (хлібна жужелиця, збудники хвороб рослин тощо). Тому даний захід дозволяє захистити озиму пшеницю від паразитичних нематод без додаткових матеріальних затрат, не збільшуючи при цьому пестицидного навантаження на агроекосистему.


Застосування пожнивних посівів капустяних культур для зниження чисельності бурякової нематоди в ґрунті

Підготовка поля під посів цукрових буряків полягає в проведенні після збирання попередника (озима пшениця) «провокаційного» посіву капустяних культур (редька олійна, гірчиця біла, озимий ріпак) та заорюванні зеленої маси в ґрунт через 39 днів після появи сходів.
При цьому спостерігається зниження чисельності бурякової нематоди в ґрунті на 55-90%, тоді як за традиційної підготовки ґрунту – 11-12%. Урожайність насіння цукрових буряків у наступному році в першому випадку підвищується майже на 75 кг/га, коренеплодів – на 10,5 т/га порівняно із другим. Спостерігається також підвищення цукристості коренеплодів на 0,6% та покращання якості насіння (зростання маси 1000 насінин на 0,9 г та схожості його – на 2,7%).


Система протинематодних заходів на овочевих культурах у тепличних господарствах

Після збирання попередника овочевих культур в теплиці висаджують горох як ловильну культуру у відношенні галових нематод; зелену масу загортають. Використання гороху (сорт Дачний) як ловильної культури після збирання попередника дозволило скоротити чисельність галових нематод у ґрунті на 80-100%, заорювання зеленої маси сприяло збагаченню мінерального та органічного складу ґрунту. Прибавка врожаю овочевої продукції складала 30-40%, період вегетації культур подовжився на 30-45 днів.


Заходи контролю золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди

На основі аналізу наукової літератури з проблеми шкідливості та контролю золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди та проведення польових дослідів запропоновано систему захисних заходів, яка полягає у використанні окремих елементів технології вирощування картоплі та їх комбінацій, застосуванні того або іншого методу контролю, залежить від рівня заселеності ґрунту та від конкретних умов вирощування культури в господарстві (можливість застосування науково обґрунтованої сівозміни, наявність садивного матеріалу стійких до патогена сортів картоплі та ін.), вирощуванні високостійких сортів, достатньому підживленні рослин добривами для покращання умов їх росту і розвитку та формування стійкості до пошкоджень нематодами, вирощуванні рослин, які не є живителями для нематоди.
Багаторічне вирощування на одних і тих же площах високостійких сортів картоплі може призвести до виникнення агресивних рас нематод. Для запобігання цього негативного явища необхідно чергувати вирощування високо- та слабостійких сортів картоплі.
Рослини, які не є живителями (кукурудза, жито, пшениця, конюшина, люпин, столові буряки, огірки, квасоля), здатні очистити ґрунт від Globodera. rostochiensis Woll. на 45,5-66,6%.
На заражених глободерозом ґрунтах в умовах Українського Полісся рекомендується вирощувати 33 нематодостійкі сорти картоплі, з яких 24 вітчизняної та 9 – зарубіжної селекції. Це дозволяє отримати задовільний та високотоварний врожай та очистити ґрунти від нематоди.


Технологія застосування стійких сортів картоплі до картопляної цистоутворюючої нематоди

Впровадження даної наукової розробки здійснювалося на присадибних ділянках с. Козинці Бородянського району Київської області в 1999 році. Загальний обсяг впровадження – 0,5 га.
На ґрунтах із різним зараженням картопляною цистоутворюючою нематодою висаджували стійкі до глободерозу сорти картоплі (Водограй, Обрій, Доброчин) та сприйнятливий Світанок київський.
Вирощування нематодостійких сортів картоплі дозволило знизити чисельність шкідника в ґрунті на 51-63% та порівняно із сприйнятливим отримати урожай в 1,2-2,4 разу більший. Чистий дохід від застосування стійких сортів – 745 грн/га, прибуток – 236 грн/га.


Моніторинг соснових деревинних нематод

Система моніторингу базується на комплексному застосуванні у певний часовій і просторовій послідовності фітопатологічних, нематологічних, ентомологічних та паразитологічних методик з урахуванням біологічних особливостей рослин сосни, нематод-бурсафеленхів та жуків-переносників.


Ефективність застосування нематодостійких сортів картоплі для очищення грунту від глободерозної інвазії

Однорічне вирощування нематодостійких сортів картоплі (Водограй, Тетерів, Слов’янка, Левада) на сильнозаражених золотистою картопляною цистоутворюючою нематодою ґрунтах дає змогу очистити ґрунт від патогена на 65-87% та запобігти істотним недоборам врожаю. При вирощуванні нестійкого сорту (Луговська) відбувається зростання на 50-130% щільності популяції даного патогена в ґрунті, недобір врожаю при цьому складає близько 30%, або 6,0 т/га, умовний економічний збиток – 11-13 тис. грн/га.


Принципова схема моніторингу нематодозів рослин

Ґрунтується на знаннях біологічних особливостей паразитичних нематод та рослин-живителів. Її відмінність від попередніх схем полягає в кількості та послідовності застосування специфічних методів спостереження, які починаються з виявлення вогнищ та завершуються складанням прогнозу. Попередні ж схеми спостережень за нематодозами включали лише прогноз.


Моніторинг та діагностування соснових деревинних нематод

Обстеження соснових насаджень здійснюють таким чином:

  • рекогносцирувальний нагляд (кінець травня – червень; липень – серпень) для своєчасного виявлення масового розмноження жуків – переносників нематод, їхнього видового складу та площ вогнищ;
  • після виявлення ознак ураження дерев нематодами проведення детального нагляду для визначення динаміки масового розмноження цих шкідників і погрози життєздатності насаджень – метод переліку дерев по намічених ходових лініях та їх аналіз.

Відбирають зразки деревини тим чи іншим способом (за допомогою пилки, стамески та молотка; за допомогою сокири та за допомогою дрилі та свердла великого діаметру) для нематологічної експертизи.
Для встановлення видового складу жуків-переносників нематод, окрім аналізу зразків деревини, необхідно проводити гельмінтологічний аналіз векторних біоагентів.
Виділяють нематод у лабораторних умовах: із зразків деревини – методом Бермана; із жуків-переносників – як даним методом, так і методом повного гельмінтомологічного розтину Лазаревської.
Все це дає змогу визначити вірогідність проникнення соснових деревинних нематод у ті чи інші регіони України, умови для їх акліматизації та оцінку потенційної економічної шкідливості. Головна мета - охорона лісових насаджень від адвентивних видів шкідливих організмів.