Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник – Власова Ольга Григорівна
кандидат сільськогосподарських наук

старший науковий співробітник

Тел.: (044) 257-22-96
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

Історія лабораторії токсикології

Складовою первісної структури Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР (1946 р.) була також лабораторія фізіології й токсикології комах, якою керував директор установи академік АН УРСР В.П.Поспєлов. Нинішня ж лабораторія організована в 1986 році, і її беззмінним завідувачем до 2012 р. був доктор сільськогосподарських наук, професор М.П.Секун. Історія розвитку токсикологічних досліджень в Інституті пов’язана з такими іменами, як академік НАНУ В.П.Васильєв, кандидати наук І.В.Паліоха, М.Д.Тарануха, К.А.Орлачова, В.Л.Ціопкало, Н.М.Сікура, О.П.Борсук, Т.І.Горбач, К.А.Кудель, Я.Ф.Красюкова, Н.М.Кошевська, О.В.Манько, Л.М.Лютко, О.С.Нехай, Ю.П.Дяк, Т.В.Захарова, наук. співробітники Е.Я.Когосова, В.М.Лобко, Г.Л.Мельникова, С.Л.Винниченко та інші.

Колектив лабораторії: головний науковий співробітник доктор сільськогосподарських наук, професор М.П.Секун, старші наукові співробітники: кандидат сільськогосподарських наук В.В.Березовська-Бригас, кандидат сільськогосподарських наук Н.М.Дмитренко, науковий співробітник М.Д.Зацеркляна, провідний фахівець Ю.В.Кобилинська, лаборант М.О.Власова.

Основні напрямки наукових досліджень:

  • теоретичне обгрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур;
  • обгрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин;
  • моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих;
  • вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

Практичні розробки:

  • удосконалені системи хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку, які увійшли в інтегровану систему захисту цих культур від шкідливих організмів;
  • виявлено формування резистентності у популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки та злакових попелиць до пиретроїдних інсектицидів, запропоновані заходи по її запобіганню.

Перспективи роботи:

  • обґрунтування раціонального застосування сучасних пестицидів на основі екологічних особливостей шкідливих організмів та властивостей хімічних препаратів;
  • дослідження з формування резистентних популяцій у шкідників і збудників хвороб до пестицидів та обґрунтування антирезистентних систем захисту рослин.

Пропоновані послуги:

  • впровадження вдосконалених систем хімічного захисту зернових колосових культур, картоплі, ріпаку;
  • практичні заходи щодо запобігання формування резистентних до інсектицидів популяцій колорадського жука, шкідливої черепашки та злакових попелиць.

Наукові розробки:

Сумісне застосування інсектицидів і фунгіцидів на картоплі

Ефективність обробки картоплі в період бутонізації Конфідором Максі, в.г. проти колорадського жука: зниження чисельності майже на 96%, додатковий врожай бульб порівняно з ділянками, що не оброблялися, або контролем, – 2,8 т/га. За застосування суміші Конфідор Максі, в.г. + Квадріс 250 SC, к.с. чисельність шкідника знижувалася майже на 95% і до того ж фітофторозу виявлено не було; додатковий врожай при цьому порівняно з контролем – 3,3 т/га. Отримано 1,0 тис. грн/га додаткового чистого прибутку від застосування суміші інсектициду с фунгіцидом на картоплі проти колорадського жука й фітофторозу порівняно із застосуванням одного інсектициду.
Це свідчить про доцільність сумісного застосування суміші інсектициду з фунгіцидом в єдиному технологічному процесі вирощування картоплі.


Система хімічного захисту ріпаку від шкідників та хвороб

Хімічні засоби захисту застосовувалися на ріпаку залежно від наявності тих чи інших небезпечних шкідливих організмів – шкідників та збудників хвороб рослин.
Ярий ріпак. Протруєння насіння Космосом 250, т.к.с. (8 л/т) й обприскування сходів Децисом Форте, к.е. (0,06 л/га) сприяло зниженню чисельності капустяних блішок на 73,6-97,4%. Ефективність використання Децису Форте, к.е. (0,06 л/га) проти ріпакового квіткоїда в період бутонізації була на рівні 95%. При цьому додатковий урожай насіння становив 1,66 т/га (урожай за відсутності хімічного захисту посівів – 0,52 т/га), чистий прибуток - 1552,4-1595,8 грн./га.
Озимий ріпак. Обприскування в період бутонізації сумішшю Карате 050 ЕС, к.е., з БІ-58 Новим, к.е. (0,15 + 0,5 л/га) спричиняло загибель ріпакового квіткоїда на 100%; за застосування Блискавки, к.е. (0,2 л/га) біологічна ефективність становила 83-89%. При цьому додатковий урожай насіння становив 0,34-0,35 т/га (урожай за відсутності хімічного захисту посівів – 1,24 т/га), чистий прибуток – 385-396 грн./га, рентабельність – 32,3-33,8%.
В інших умовах обприскування посівів в період бутонізації сумішшю Карате 050 ЕС, к.е. (0,150 л/га) з Ридомілом Голд МЦ, з.п. (2,5 кг/га) сприяло зниженню чисельності ріпакового квіткоїда на 97,6%, розвитку альтернаріозу на стеблах – на 85,1%, на стручках – на 76,2%. Додатковий урожай насіння при цьому становив 0,54 т/га (урожай за відсутності хімічного захисту посівів – 0,8 т/га), чистий прибуток – 180 грн./га, рентабельність – 43,5%.


Оптимізація хімічного захисту сходів цукрових буряків від основних шкідників

Протруювання насіннєвого матеріалу цукрових буряків здійснюють централізовано на Київському насіннєвому заводі.
Застосування суміші інсектицидних протруйників Круїзеру, 35% т.к.с. та Семафору, 20% т.к.с. порівняно із використанням одного лише Круїзеру дає змогу знизити пошкодженість сходів буряку буряковими довгоносиками на 8%, буряковою крихіткою – на 24,5% і разом із тим зберегти врожай коренеплодів на 1,5 т/га. та підвищити вихід цукру на 0,19 т/га.


Сумісне застосування інсектицидів і регуляторів росту рослин на насіннєвій конюшині

Сумісне застосування інсектициду Карате 050 ЕС, к.е. з регулятором росту рослин Емістим С на насінницьких посівах конюшини забезпечує ефективність дії проти конюшинового насіннєїда-апіона в межах 84-100%. При цьому додатковий урожай насіння становить майже 100%, чистий дохід – 860-1150 грн./га, окупність витрат – майже 5 разів у розрахунку на 1 га посівів.
При застосуванні одного інсектициду додатковий урожай складав лише близько 70%.


Оптимізований хімічний захист озимої пшениці від шкідливої черепашки

Оптимізація призначена для забезпечення екологічно безпечного захисту озимої пшениці від клопа шкідливої черепашки за рахунок зменшення пестицидного навантаження на агроекосистему в колективних, приватних та фермерських господарствах, в науково-дослідних установах, службах сигналізації і прогнозів. Для цього використовують двокомпонентні суміші інсектицидів із різних хімічних груп
(фосфорорганічний препарат + синтетичний піретроїд) за знижених норм витрати. Чисельність шкідника зменшується на 90-93%, зберігається зерно пшениці підвищеної якості – 3-й клас.


Сумісне застосування пестицидів із регуляторами росту рослин на картоплі

За збігу строків захисту картоплі від колорадського жука та профілактичної обробки проти фітофторозу можливе застосування сумішей інсектицидів і фунгіцидів із регуляторами росту рослин. Регулятори росту рослин негативного впливу на активність названих пестицидів не впливають, витрати на обробку посадок при цьому скорочуються.
Застосування розробки в практиці виробництва дозволяє одержати прибавку врожаю бульб 6-12 т/га, підвищити якість продукції за рахунок підвищення вмісту крохмалю, сухих речовин, сирого протеїну, зменшити затрати на обробку посадок.

ПатентДовідник із пестицидівСаранаФіто-фармакологіяТехнологія вирощування і захисту ріпакуКлоп шкідлива черепашка