Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник – Лісова Галина Михайлівна,
кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Тел.: (044) 258-17-88
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

Історія лабораторії:

Лабораторія створена в 1966 році. ЇЇ засновником і до 2012 р. беззмінним керівником був М.П.Лісовий – доктор біологічних наук, професор, академік НААН, іноземний член Польської академії наук та Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України.
В різні роки в ній працювали відомі вчені кандидати наук Н.І.Салунська, М.О.Целлє, В.І.Шкоденко, В.К.Поліщук, В.О.Федорова, Л.П.Руденко, В.С.Федоренко, Г.С.Суворова, Л.М.Шеліхова, О.К.Кондратюк, Т.Г.Зражевська, Б.О.Терещенко, В.К.Пантелєєв, О.Ф.Кравець, А.І.Парфенюк, М.І.Кольнобрицький, В.Й.Лоханська, О.А.Клечковська, В.М.Рипенко, Н.В.Скрипник, О.М.Пєхота, О.А.Марченко, А.М.Яринчин, Р.О.Вусатий, Т.О.Щербаченко, В.Я.Сабадін та інші.

Лабораторія імунітету сільськогосподарських рослин до хвороб ІЗР НААН

Колектив лабораторії: старші наукові співробітники: кандидат сільськогосподарських наук Л.М.Голосна, кандидат сільськогосподарських наук О.Г.Афанасьєва, кандидат біологічних наук Кононенко Ю.М., наукові співробітники: Т.О.Собко, І.А.Бойко, Ю.В.Терещук, молодший науковий співробітник Л.О.Кучерова.

Основні напрями наукових досліджень:

  • теоретичні та методичні основи імунітету рослин;
  • вивчення генетичних і фізіологічних факторів імунітету для обґрунтування принципів і методів селекції на стійкість;
  • вивчення структури вірулентності популяцій збудників бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу, церкоспорельозу озимої пшениці, фомопсису, білої та сірої гнилі соняшнику, пероноспорозу огірків;
  • ідентифікація генів вірулентності збудників хвороб рослин;
  • ідентифікація генів стійкості рослин;
  • теоретична розробка створення сортів сільськогосподарських культур з груповою стійкістю до шкідливих організмів з використанням методів клітинної біології.

Практичні розробки:

  • методи створення комплексних штучних інфекційних фонів; експрес-методи оцінки і добору форм рослин з груповою стійкістю до збудників хвороб;
  • методика ізоляції генів стійкості пшениці до збудників бурої іржі та борошнистої роси;
  • створені банки генів стійкості;
  • створені сорти і гібрид огірків, соняшнику й пшениці, що характеризуються груповою стійкістю до збудників хвороб.

Перспективні напрями досліджень:

  • вивчення природи горизонтальної (полігенної) стійкості до збудників хвороб;
  • розробка методів створення сортів з груповою полігенною стійкістю;
  • характер взаємовідношень популяцій збудників між собою та рослиною.

Пропоновані послуги:

  • впровадження методів створення комплексних штучних інфекційних фонів та експрес-методів оцінки і добору форм рослин з груповою стійкістю до збудників хвороб;
  • наукове забезпечення процесу селекції сортів і гібридів огірків, соняшнику й пшениці з груповою стійкістю до збудників хвороб.

Наукові розробки:

Технологія створення генотипів соняшнику з груповою стійкістю до збудників білої гнилі та фомопсису

Особливість технології полягає в отакому:

  • вирощування рослин соняшнику та їх інокуляція в спеціальних пристроях;
  • інокуляція відібраних стійких рослин збудником фомопсису; - здійснення добору рослин з груповою стійкістю до збудників білої гнилі і фомопсису за імунологічними реакціями;
  • висаджування стійких рослин у ґрунт для отримання нащадків;
  • тестування нащадків рослин із груповою стійкістю на штучному інфекційному фоні білої гнилі та на природному інфекційному фоні фомопсису в польових умовах.

Ця технологія забезпечує оцінку стійкості та добір ефективних генотипів соняшнику із груповою стійкістю до збудників до білої гнилі та фомопсису. Вона значною мірою прискорює створення якісних гібридів порівняно з традиційними методами селекції.
Лінії, які характеризуються позитивними селекційними показниками та груповою стійкістю до збудників хвороб, реєструють як генотипи соняшнику, що несуть гени стійкості. Їх використовують як джерела стійкості при створенні гібридів соняшнику з груповою стійкістю до збудників білої гнилі і фомопсису.


Спосіб отримання аскоспор фітопатогенного гриба Diaporthe helianthi

Спосіб включає такі етапи:

  • культивування ізолятів на картопляно-глюкозному агарі;
  • внесення культури гриба на синтетичне живильне середовище (KH2PO4 – 1,25, MgSO4 – 0,625, пептон – 0,625, мальтоза – 12,5, агар – 20,0, дистильована вода – 1000 мл (pH 8);
  • вирощування патогенного гриба до утворення плодових тіл (перитециїв) в діапазоні позитивних температур (+ 20ºС – + 25ºС).

Відмічена висока і стабільна продуктивність перитеціїв, одержаних на середовищі даного винаходу, – 15-16 шт./см2, що майже вдвічі вище за таку на середовищі прототипу. Це робить даний спосіб більш прийнятним для практичного використання у селекційних програмах щодо створення стійких до збудників хвороб сортів сільськогосподарських рослин.


Метод добору стійкості пшениці до збудників твердої сажки

Оптимальним навантаженням теліоспор збудника твердої сажки для створення штучного інфекційного фону в польових умовах Лісостепу є 0,5 г спор (за традиційною методикою – 1 г) на 100 г насіння за пізніх строків сівби озимої пшениці. Це забезпечує вірогідний добір стійких форм при селекції на імунітет.
Високою стійкістю до збудника хвороби характеризуються сортозразки Turkey Ci 1558, Sel. 34-32, Rio Ci 10064, Лютесценс 6028, Еритроспермум 5221, Експромт, Зоря. Серед сортозразків миронівської селекції стійкими є Експромт та нові селекційні лінії (Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла).
Оцінено 34 сортозразки ярої пшениці на стійкість до місцевої популяції збудника твердої сажки. Встановлено, що запропонована методика забезпечує більш достовірну диференціацію їх за стійкістю при дещо вищому рівні інфекційного фону. Таке підвищення інфекційного фону досягається за рахунок зміни строків сівби й подовження періоду до виходу рослин на поверхню ґрунту (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва).


Методика застосування комплексних штучних інфекційних фонів патогенів для створення сортів пшениці з груповою стійкістю

Методика призначена для створення сортів пшениці з груповою стійкістю до збудників борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя, церкоспорельозу.
Застосування методики дає змогу скоротити період вивчення ліній та cтворення сортів озимої пшениці на комплексну стійкість на 3-5 років. Створено сорт озимої пшениці Деметра з комплексною стійкістю до збудників названих хвороб.
Використання стійких сортів у виробництві сприяє зниженню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва.


Експрес-метод оцінки стійкості сортозразків огірка до збудника несправжньої борошнистої роси

Даний метод дає можливість не лише оцінити велику кількість селекційного матеріалу, але і зберегти рослини для подальшої селекційної роботи. Оцінку матеріалу можна проводити як до популяції, так і до окремих рас збудника.
Головні аспекти методу:

  • вирощування рослин огірка в умовах in vivo;
  • розміщення 3-4-го справжнього листка в фотокювети на вату, змочену 0,004%-ним розчином бензимідазолу, що забезпечує довготривале зберігання матеріалу;
  • інокуляція листків суспензією з концентрацією 5,0 х 103 – 5,0 х 104 зооспорангій/ml;
  • розміщення інокульованого матеріалу в клімокамеру з постійним режимом роботи (температура 20-22°С, інтенсивність освітлення не менше 3 тис. люкс);
  • проведення обліків реакцій на 7-8-й день за імунологічною шкалою.

Переваги експрес-методу оцінки стійкості в штучних умовах значні. Є можливість проведення оцінки молодих рослин, не чекаючи появи патогена в природних умовах, а також вивчення стійкості селекційного матеріалу до розповсюджених та потенційно небезпечних рас.