Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Іващенко О.О.

Керівник – Іващенко Олександр Олександрович
доктор сільськогосподарських наук
старший науковий співробітник

Тел.: (044) 257-32-11
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

 

Історія лабораторії

У грудні 1990 року на базі відділу захисту зернових культур при інтенсивних технологіях їх вирощування було створено відділ захисту зернових культур від хвороб та шкідників під керівництвом Лисенко С.В.

На початку 2000 року у відділі захисту зернових культур організовано сектор гербології, який очолив Джам О.В. Науковці сектора продовжують вивчення домінуючих видів бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, проведені дослідження взаємовідносини культурних і диких рослин в агроценозах.

В березні 2003 році у відділі інтегрованого захисту сільськогосподарських культур створена лабораторія гербології. Лабораторію очолив кандидат сільськогосподарських наук Сторчоус І.М. В ній працювали доктори наук Манько Ю.П., Іващенко О.О., кандидат наук Косолап М.П., наукові співробітники Нагорний В.І., Шапран І.В., Гмиря Ю.І., Бабич В.С., Бакай І.Д., Коломієць С.І., Носанчук А.О., Пилипчук М.П., Карасевич С.І. та інші.

У липні 2012 року лабораторія була трансформована у лабораторію гербології та технології застосування пестицидів. Лабораторію очолила кандидат сільськогосподарських наук Сергієнко В.Г. Колектив лабораторії складав: провідний науковий співробітник кандидат с.-г. наук Сторчоус І. М., старші наукові співробітники Броун І.В. та Шита О.В., наукові співробітники Тищук О.П., Федоренко Д.В., Санін О.Ю., фахівці Бажина Н.О., лаборант – Вітенко О.П.

Внаслідок реорганізації структури Інституту захисту рослин НААН, у нинішньому вигляді лабораторія гербології існує з лютого 2015 р.

Колектив лабораторії: провідний науковий співробітник кандидат с.-г. наук Сторчоус І.М., науковий співробітник Тищук О.П., молодший науковий співробітник Н.О.Бажина, лаборант Вітенко О.П.

AGRO-2015 AGRO-2015 AGRO-2015
AGRO-2015 AGRO-2015

Основні напрями наукових досліджень:

  • гербологічний моніторинг, видовий та кількісний склад, біологічні особливості, поширення видів бур’янів у сегетальних та рудеральних екотопах різних ґрунтово-кліматичних зон України;
  • вивчення взаємовідносин культурних рослин і бур’янів в агроценозах, динаміки процесів забур’янення та критичних порогів шкідливості бур’янів у посівах різних сільськогосподарських культур;
  • виявлення й комплексне дослідження проблемних видів бур’янів у посівах окремих сільськогосподарських культур і розробка систем їх контролювання;
  • визначення адаптаційних можливостей та стану популяцій бур’янів в агрофітоценозах різної оптичної щільності та розробка на їх підставі заходів фітоценотичного контролю та агровимог до посівів сільськогосподарських культур;
  • визначення рівня насіннєвої продуктивності, банку насіння бур’янів у ґрунті, динаміки життєздатності та особливостей проростання насіння бур’янів в ґрунтово-кліматичних зонах України;
  • добір та створення різносортових та полівидових посівів сільськогосподарських культур і фітоценотичного способу контролювання бур’янів культурними компонентами агрофітоценозу;
  • наукове обґрунтування раціонального застосування гербіцидів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур;
  • оцінка технічної ефективності застосування гербіцидів та інших пестицидів і розробка екологічно орієнтованих технологій їх застосування;
  • виявлення і оцінка рівня видової й фазової резистентності рослин до дії гербіцидів та адаптації бур’янів до механічних заходів їх контролювання.

Практичні розробки:

  • зональні заходи комплексного контролю ярих видів бур’янів у посівах кукурудзи, соняшника, ячменю; озимих і зимуючих – у посівах пшениці озимої, багаторічних – у насадженнях картоплі та на необроблюваних землях;
  • екологічно і економічно обґрунтована система хімічного захисту посівів озимої пшениці із застосуванням препаратів оновленого асортименту;
  • застосування гербіцидів групи сульфонілсечовин та бензойної кислоти;
  • рекомендації з інтегрованої системи захисту озимої та ярої пшениці від бур’янів;
  • осіннє та післязбиральне застосування гербіцидів на посівах пшениці озимої та насадженнях картоплі;
  • оптимізована система захисту зернових культур від бур’янів в інтенсивних технологіях вирощування.
AGRO-2015 AGRO-2015 AGRO-2015

Перспективи роботи:

  • створення Координаційної ради з питань гербологічних досліджень та методики їх проведення;
  • розробити й узгодити методики та схеми гербологічних досліджень в межах НААН та закладів і організацій, задіяних в їх виконанні;
  • створення бази даних та фототеки видового складу, рівня рясності, трапляння, поширення, шкідливості і біології та екології бур’янів агрофітоценозів, рудеральних місцезростань для практичного оперативного її використання для розробки заходів контролю, прогнозу забур’яненості та очікуваної шкоди;
  • створити Гербарій та колекцію насіння бур’янів України;
  • наукове обґрунтування і удосконалення технології механічного, хімічного та фітоценотичного способів захисту посівів сільськогосподарських культур від бур’янів;
  • виявлення резистентних популяцій видів бур’янів до дії гербіцидів і розробка альтернативних систем їх контролювання;
  • пошук та оцінка біологічних агентів і способів контролювання бур’янів.
AGRO-2015 AGRO-2015 AGRO-2015

Пропоновані консультаційні послуги з таких питань:

  • організація та проведення лекцій, спеціалізованих семінарів, тренінгів, курсів підвищення кваліфікації для фермерів, працівників агропромислового комплексу, дистрибуторів засобів захисту рослин стосовно систем захисту с.-г. культур від бур’янів;
  • загальний гербологічний моніторинг синантропної рослинності;
  • визначення та ідентифікація бур’янів і їх насіння;
  • прогнозування та картографування рівня забур’яненості посівів та потенційної засміченості орного шару ґрунту орних та необроблюваних земель країни;
  • здійснення фітосанітарної оцінки посівів с.-г. культур на основі якої обґрунтовується асортимент та визначаються оптимальні строки застосування засобів захисту;
  • визначення видового складу насіння бур’янів у посівному матеріалі та зерні на кормові та харчові цілі;
  • проведення аналізу зразків ґрунту на рівень засміченості його бур’янами;
  • інформування виробників с.-г. продукції про особливості застосування гербіцидів оновленого асортименту.

Наукові розробки:

Застосування бакових композицій гербіцидів в поєднанні з механічними заходами захисту посівів від коренепаросткових бур’янів

Призначено для контролювання багаторічних коренепаросткових бур’янів (березка польова, осот польовий, жовтий осот польовий, латук татарський, та інші), які є найбільш шкідливими в посівах усіх видів культурних рослин та відрізняються високою стійкістю щодо дії гербіцидів.
Застосування суміші гербіцидів із груп сульфонілсечовини та бензойної кислоти за знижених норм витрати на посівах зернових колосових культур дає можливість ефективніше (в середньому на 20–40%) контролювати двосім’ядольні види бур’янів та отримати додатковий урожай зерна 0,1–0,2 т/га.


Оптимізована система хімічного захисту зернових культур від бур’янів

Біологічна ефективність від застосування гербіцидів на озимій пшениці у фазу кущення проти бур’янів: 2,4-Д амінної солі, в. р. – 85%, Гранстару, в. г. – 92%, суміші 2,4-Д амінна сіль, в. р. + Гранстар, в. г. із зменшеними нормами витрати – 96%. Збережений урожай зерна порівняно з ділянками, що гербіцидами не обробляли (2,18 т/га), – відповідно 0,11; 0,22 та 0,28 т/га. Умовний чистий прибуток від застосування суміші гербіцидів – 171 грн/га, що на 30–110 грн/га вище, порівняно з застосуванням гербіцидів окремо.
Оптимізована система хімічного захисту зернових культур від бур’янів передбачає застосування суміші гербіцидів 2,4-Д амінна сіль, в.р. + Гранстар, в.г. із зменшеними нормами витрати що забезпечує контролювання появи і поширення стійких до окремих препаратів бур’янів. Такі технологічні рішення дозволяють зменшити пестицидне навантаження на агроекосистему.


Осіннє застосування гербіцидів у посівах пшениці озимої

За малорічного типу забур’яненості посівів пшениці озимої в яких переважають рослини озимих і зимуючих бур’яни та ефемерних бур’янів (частка яких перевищує 50 %) найбільш високі результати досягають застосуванням гербіцидів Гроділ Максі (0,1 л/га) та Секатор (10 г/га) восени за 10–12 діб до закінчення вегетації. Забур’яненість посівів на початок їх весняної вегетації та виходу рослин в трубку зменшується в 17 – 20 разів, а рівень урожайності зерна пшениці зростала на 2,1–2,6 т/га, умовно чистий прибуток від осіннього застосування гербіцидів складав 2,7–2,8 тис. грн./га.


Суміші гербіцидів у посівах соняшнику

За змішаного типу забур’яненості посівів соняшника одно- та дводольними бур’янами ефективність гербіцидів залишається низькою. Поєднання бакових композицій гербіцидів різного механізму дії, зокрема Фронтьєр Оптима (0,8 л/га) + Стомп (3,0 л/га), Фронтьєр Оптима (0,8 л/га) + Арамо 50 (1,5 л/га), Кратос (1,5 л/га) + Позитив (2,0 л/га), Рейсер (1,5 л/га) + Трифлурекс (2,0 л/га) забезпечує зменшення забур’яненості посівів у 4,0 – 4,5 разів і збереження 0,43–0,74 т/га насіння та отримання 1290–2359 грн./га прибутку.


Контроль багаторічних бур’янів у насадженнях картоплі

За тривалого вирощування картоплі на одному місці поля інтенсивно забур’янюють коренепаросткові бур’яни. Тому після збирання урожаю картоплі і початку відростання рослин коренепаросткових бур’янів поле обробляють лущильниками або важкими дисковими боронами. Пізніше, (початок – середина вересня) після масового відростання бур’янів їх обприскують гербіцидами суцільної дії, зокрема Раундап, 48 % в. р. (4 л/га), Ураган форте, 50 % в. р. (2,0 л/га), Торнадо, 36 % в. р. (4 л/га), Спрут Екстра, 54 % в. р. (2,0 л/га) тощо. Через 14–16 діб після застосування гербіцидів проводять глибоку зяблеву оранку чи плоскорізний обробіток ґрунту. Максимальний рівень загибелі рослин бур’янів досягає 91–97 %, урожайність бульб картоплі досягає 28–37 т/га, а на полях без застосування гербіцидів – не більше16,7–21,2 т/га.