Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Керівник — Федоренко Андрій Віталійович
кандидат сільськогосподавських наук
старший науковий співробітник

Тел.: (044) 258-65-63
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

Історія лабораторії:

Лабораторія була організована у 1972 році, і її очолив доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України В.Г.Долін. У різні роки нею завідували кандидати біол. наук В.П.Омелюта, Б.Ф.Нескорожений, доктор с.-г. наук, професор В.М.Чайка, Т.М.Неверовська. В лабораторії також працювали академік НАНУ В.П. Васильєв, доктори с.-г. наук С.О.Трибель, В.Ф.Дрозда, кандидати наук І.В. Григорович, Ю.П.Некрутенко, В.О.Шлапак, О.В.Хухрій, В.П.Кубайчук, М.О.Шляховий, В.О.Зацерківський, Є.М.Резницький, О.Б.Зеленська, М.О.Кочерга, О.А.Марченко, П.П.Мельник, О.М.Кравченко, О.В. Бакланова, В.П.Кравченко, наук. співробітники С.М.Волеваха, Р.М.Скібінська, Ю.Я.Донченко, І.М.Куляба, P.M.Пантелейчук, А.А.Поліщук та інші.

Колектив лабораторії: старші наукові співробітники: кандидат сільськогосподарських наук О.О.Бахмут, Т.М.Неверовська, молодші наукові співробітники: А.В.Котова, Деньга О.В.

Основні напрями планових досліджень:

  • формування комп'ютерних баз статистичних даних щодо поширення та чисельності головних шкідників в Україні;
  • вдосконалення систем моніторингу шкідників сільськогосподарських культур: саранових, лучного метелика, озимої совки, кукурудзяного метелика, звичайного бурякового довгоносика, капустянки звичайної, лускокрилих шкідників саду;
  • вдосконалення методів прогнозування поширення та шкодочинності основних шкідників сільськогосподарських культур;
  • розробка алгоритмів комп'ютерного прогнозу можливих втрат врожаю та економічної оцінки ефективності захисту рослин.

Практичні розробки:

  • система моніторингу комплексу саранових України;
  • моніторинг озимої совки, кукурудзяного метелика за допомогою феромонних пасток;
  • система моніторингу капустянки звичайної;
  • прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих організмів;
  • комп'ютерний прогноз можливих втрат врожаю озимини від комплексу шкідників та економічна оцінка доцільності хімічного захисту культури.

Перспективи роботи:

  • комп'ютерне прогнозування ступеня загрози урожаю від основних шкідників польових, садових культур та економічна доцільність застосування розроблених систем захисту рослин;
  • запобігання надзвичайним ситуаціям у фітосанітарному стані, пов'язаним із масовим розмноженням шкідників.

Пропоновані послуги з таких питань:

  • система моніторингу найбільш небезпечних шкідників сільськогосподарських культур;
  • прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та планування проведення захисних заходів;
  • комп'ютерний прогноз можливих втрат врожаю пшениці озимої від комплексу шкідників та економічна оцінка доцільності хімічного захисту культури;
  • особливості проведення заходів захисту рослин у санаторно-курортних зонах.

Наукові розробки:

Теорія динаміки чисельності шкідників

Базується на обґрунтуванні еколого-генетичних механізмів динаміки чисельності. Узагальнено матеріали щодо загального стану саранових в Україні. Концептуально обґрунтовано сучасну систему моніторингу саранових із застосуванням GPS-навігації та регламент протисаранових заходів, що дозволяє надійно упереджувати надзвичайні ситуації в агросфері України. Внесок в наукове пізнання закономірностей циклічних коливань чисельності комах.  Сприяє охороні навколишнього середовища. Аналогів немає.


Інформаційна система комп’ютерного прогнозування втрат урожаю та доцільності застосування засобів захисту рослин («Інтерактивна комп’ютерна програма «Захист рослин» (пакет об’єднаних програм на СD – носіях)

Ця система базується на об’єднаних математичних рівняннях, що враховують чисельність шкідника, його економічний поріг шкідливості,  а також комплексний ЕПШ для кожного ентомологічного комплексу озимої пшениці, цукрового буряку, кукурудзи, соняшнику, ріпаку,  для обчислення ймовірного рівня втрат в продукції  як по кожному окремому шкіднику, так і комплексу загалом.
Дозволяє в режимі реального часу трансформувати оперативну екологічну інформацію щодо поточного фітосанітарного стану в економічні категорії – можливі втрати урожаю (в натуральному або грошовому виразах), та визначати економічну доцільність хімічного захисту культур. Програма  істотно полегшує роботу агрономів-прогнозистів у захисті рослин.

Моніторинг основних лускокрилих шкідників яблуневих насаджень

Феромонний моніторинг ґрунтується на визначених біоекологічних  характеристиках розвитку шкідників (особливості сезонної та добової динаміки льоту імаго, гідротермічні умови тощо) та складається з визначених оптимальних параметрів застосування феромонних пасток – строків,  кількості пасток та просторового їх розташування в агроценозі саду.
Застосування феромонного моніторингу лускокрилих фітофагів саду за змін клімату в Лісостепу України  дозволяє визначати комплекс основних лускокрилих шкідників яблуневих насаджень за мінімальних трудовитрат і з високою ефективністю контролювати динаміку їх чисельності, прогнозувати оптимальні строки проведення заходів захисту рослин. Це сприяє оптимізації використання хімічних засобів, збереженню 15-50% урожаю плодів та охороні навколишнього середовища.


Система моніторингу шкідників основних сільськогосподарських культур України – озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи

Використання атрактивних пасток порівняно з коритами з шумуючою мелясою для визначення щільності шкідливих комах дозволяє в 10 разів підвищити продуктивність праці обліковців за рахунок збільшення денної норми обліку до 250 га, а також селективного вилову за допомогою феромонів лускокрилих шкідників, що робить не потрібним трудомісткий процес аналізу ентомологічних зборів.
Отримані результати дозволяють рекомендувати застосування феромонних пасток для вдосконалення систем моніторингу поширення та розповсюдження головних багатоїдних шкідників зернових культур – озимої совки та стеблового (кукурудзяного) метелика з метою прогнозу їх шкодочинності.


Прогноз появи та шкодочинності біланів на капусті, раціоналізація регулювання чисельності

Для прогнозування чисельності та потенційної шкодочинності біланів на капусті відмічають гідротермічні умови, що визначають фенологію цих шкідників, - суму ефективних температур (СЕТ) до початку липня. Якщо СЕТ на рівні 495-515°С, то суттєвого наростання їх чисельності протягом вегетації не відбувається. За цих умов і чисельності гусениць нижче порога шкодочинності, рівня їх зараження ентомофторовими грибами й апантелесом понад 50% та уповільненій активності обробки капусти хімічними та біологічними інсектицидами недоцільні.


Регламент протисаранових заходів

Складові регламенту протисаранових заходів: система моніторингу; контроль чисельності шкідників; алгоритм прогнозування загрози від скупчення сарани (куліг).
Система моніторингу передбачає:

  • визначення строків обстежень для раннього виявлення саранових та своєчасну сигналізацію про строки проведення захисних заходів (I-III декади травня);
  • визначення біотопів, де в першу чергу необхідно проводити обстеження для виявлення саранових;
  • обліки чисельності личинок молодших віків з використанням пристрою для обліку комах, що стрибають.

Для визначення ступеня загрози саранових у наступному році в період масового їх окрилення (липень – серпень) здійснюють обрахунок саранових за методом трансепт.
Контроль чисельності шкідників передбачає проведення в природних стаціях та агроценозах профілактичних обробок екологічно безпечними препаратами.
Розроблено та рекомендовано алгоритм прогнозування загрози від куліг саранових у природних стаціях з урахуванням фази багаторічної популяційної динаміки.
Дані щодо апробації у ДП «Садовод» Севастопольського району АР Крим свідчать, що застосування розроблених протисаранових заходів дає можливість зниження щільності популяції цих шкідників до господарчо невідчутного рівня.


Методика раннього виявлення та визначення чисельності саранових

Методика включає в себе комплекс науково обґрунтованих рекомендацій та інструкцій. Так, для визначення чисельності саранових рекомендовано обстежувати ймовірні стації їх розмноження за допомогою ентомологічних приладів, обстеження проводити в оптимальні строки – у період виплодження личинок, тобто у II-III декаді травня.
Для прогнозування ступеня загрози саранових посівам сільськогосподарських культур і планування захисних заходів на кожний наступний рік методика містить у собі Інструкцію щодо використання удосконаленого візуального методу обліку чисельності личинок старшого віку та дорослих особин. За цим методом підраховуються та особини, що вистрибують на маршруті руху обстежувача – на ділянці завдовжки 100 м і завширшки 1 км їх чисельність на площі 1 кв. м підраховують за спеціальною формулою з використанням поправочного коефіцієнта.
За допомогою цієї методики можна знизити затрати праці обстежувача у 5 разів, своєчасно виявляти осередки розмноження саранових та з високою вірогідністю розрахувати можливу чисельність цих шкідників для планування проведення захисних заходів.


Ефективний захист городніх культур від капустянки

Для ефективного захисту городніх культур від капустянки потрібно здійснення таких елементів:

  • виявлення шкідника (обліки чисельності, прогнозування шкідливості);
  • врахування природних регулюючих факторів (наявність паразитів, хижаків, птахів, комахоїдних ссавців);
  • регулювання чисельності шкідника (використання механічних пасток, відварів, настою з несвіжого курячого посліду, мікробних препаратів та різних винищувальних заходів).

Є можливість зберегти на присадибних та дачних ділянках до 35% урожаю картоплі, до 25% – моркви, до 40% – огірків і капусти, утримати в чистоті довкілля та отримати екологічно чисту продукцію.