Get Adobe Flash player
Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

доктор с.-г. наук Ретьман Сергій Васильович

 

Керівник Ретьман Сергій Васильович
доктор с.-г. наук,
професор

Тел.: (044) 257-32-11
e-mail Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

 

 

 

 

 

Історія створення:

З самого початку організації Інституту (1946 р.) в його складі була і лабораторія фітопатології. Першим її завідувачем був член-кореспондент АН УРСР В.П.Муравйов. З часом лабораторія постійно реорганізовувалася. Значні фундаментальні фітопатологічні дослідження на різних сільськогосподарських культурах проводили академік НААН В.Ф.Пересипкін, доктор біол. наук Г.В.Грисенко, кандидати наук Б.П.Марцулевич, М.К.Фомюк, В.Д.Архипова, Н.І.Салунська, М.О.Целлє, К.О.Самоцвєтова, О.І.Шашин, В.А.Мархасьова, Ю.М.Шелудько, Л.С.Лобода, В.О.Федорова, В.М.Лопатін, В.С.Федоренко, В.С.Чабан, С.В.Лисенко, В.М.Підоплічко, Т.С.Віннічук, Л.Д.Шпильова, Л.В.Кіцно, В.Ю.Корнієнко, М.П.Гончаренко, В.О.Недобіткін, Л.О.Крючкова та інші.
В нинішньому вигляді лабораторія фітопатології існує з 2003 року.

Колектив лабораторії: провідний науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук О.В.Шевчук, старші наукові співробітники: кандидат сільськогосподарських наук С.В.Михайленко, кандидат сільськогосподарських наук Т.М.Кислих, кандидат сільськогосподарських наук М.А.Джам, Н.П.Горбачова, науковий співробітник О.А.Туровська, молодші наукові співробітники: Н.Г.Базикіна, Т.В.Шилова, Ю.А.Маринець.

Основні напрями наукових досліджень:

  • вивчення особливостей біології збудників найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, таких як септоріоз, фузаріоз колоса, кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, піренофороз, аскохітоз, плямистості листя ярого ячменю, сажкові хвороби та ін.;
  • моніторинг поширення та розвитку хвороб;
  • виявлення особливостей формування епіфітотій найбільш шкодочинних хвороб основних сільськогосподарських культур;
  • формування та вдосконалення асортименту протруйників та фунгіцидів;
  • теоретичне обгрунтування раціонального застосування фунгіцидів в інтегрованих системах захисту рослин;
  • вдосконалення систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від хвороб.

Практичні розробки:

  • екологічно й економічно обґрунтовані системи хімічного захисту озимих та ярих зернових колосових культур від хвороб;
  • оптимізований хімічний захист озимої пшениці від септоріозу листя;
  • сумісне застосування пестицидів та регуляторів росту рослин для захисту зернових колосових культур від хвороб;
  • обмеження шкодочинності основних хвороб зернових колосових культур методом агротехнічного менеджменту;
  • спосіб визначення сортових якостей наднормативно уражених твердою сажкою посівів озимої пшениці та збереження сортових та посівних якостей насіння.

Перспективи роботи:

  • створення математичних моделей прогнозування розвитку основних хвороб вирощуваних культур;
  • розробка системних підходів до вирішення прикладних проблем захисту сільськогосподарських культур від хвороб;
  • вдосконалення методів досліджень та діагностики;
  • виявлення тенденцій змін фітосанітарного стану агроценозів;
  • створення методичного та інформаційного забезпечення технологій захисту зернових культур від шкідливих організмів.

Пропоновані консультаційні послуги з таких питань:

  • моніторинг поширення та розвитку хвороб польових культур;
  • екологічно й економічно обґрунтовані системи хімічного захисту озимих та ярих зернових колосових культур від хвороб;
  • обмеження шкідливості основних хвороб зернових колосових культур методом агротехнічного менеджменту.

Наукові розробки:

Сумісне застосування пестицидів і регуляторів росту рослин при захисті зернових колосових культур від хвороб

Для захисту зернових колосових культур від комплексу хвороб у весняно-літній період та отримання більшої частини додаткового врожаю зерна ефективним є обприскування посівів сумішшю фунгіциду з регулятором росту рослин Емістим С. Так, застосування фунгіцидів (Альто-супер 330 ЕС, к.е., Імпакт Т, к.с., Тілт 250 ЕС, к.е.) окремо і в суміші з регулятором росту рослин Емістимом С на посівах озимої пшениці в період виходу рослин у трубку сприяло зниженню ураженості їх збудниками хвороб (в зоні Лісостепу - борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу, оливкової плісені; Степу - борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої іржі) в 2-3 рази. При цьому прибавка урожаю зерна залежно від зони і рівня розвитку хвороб рослин складала відповідно 8-24 і 10-32%, умовно чистий дохід – 235-314 і 298-418 грн./га.


Обмеження шкодочинності основних хвороб зернових колосових культур методом агротехнічного менеджменту

Захист зернових колосових культур (ярих та озимих) від хвороб здійснюється з урахуванням комплексу елементів технології їх вирощування – особливостей сортів, строків сівби, а також результатів фітоекспертизи насіння.
За використання сортів озимої пшениці та ярого ячменю з відносною стійкістю до найбільш шкодочинних хвороб, висіяних в оптимальні для зони Лісостепу строки та задовільному рівні зараження насіння збудниками сажкових хвороб обов’язковими слід вважати такі заходи захисту посівів:

  • протруювання насіння сучасними препаратами;
  • дві обробки посівів пшениці фунгіцидами – в фази виходу рослин у трубку (проти борошнистої роси, іржі, септоріозу, піренофорозу) і цвітіння (проти фузаріозу та септоріозу колоса);
  • одна обробка посівів ячменю фунгіцидом (проти плямистостей листя). Урожайність озимої пшениці в названій ґрунтово-кліматичній зоні – 5,56 т/га за рахунок прибавки 0,66 т/га, ярого ячменю – відповідно 4,65 т/га (0,55 т/га).

Чистий дохід від застосування хімічних засобів проти хвороб рослин: на озимій пшениці – 236,64 грн./га, на ярому ячмені – 206,02 грн./га.


Бази даних з властивостей, спектру дії фунгіцидів, протруйників, хвороб зернових колосових культур та їх шкідливості

Бази даних з властивостей і спектру дії фунгіцидів та протруйників зернових колосових культур мають таку структуру: назва препарату; діюча речовина; норма витрати; ступінь небезпечності; дія проти хвороб. Вказується також: для протруйників – наявність захисної дії проти сажкових хвороб, фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, пліснявіння насіння; для фунгіцидів – проти борошнистої роси, іржі, септоріозу, фузаріозу колоса, піренофорозу. 
Для характеристики кожної з хвороб рослин наведений опис морфолого-культуральних особливостей збудників, ознак ураження рослин, особливостей розвитку хвороб та їх шкідливості. До описів хвороб додаються фотографії симптомів в польових умовах.
Все це забезпечує високу достовірність діагностування розвитку хвороб зернових колосових культур, правильний підбір протруйників та підвищення ефективності захисних заходів.


Спосіб визначення сортових якостей наднормативно уражених твердою сажкою посівів озимої пшениці та спосіб збереження сортових та посівних якостей насіння

Наукова розробка стосується збереження категорій насінницьких посівів і насіння озимої пшениці за їх наднорматиного ураження твердою сажкою. На першому етапі за результатами апробації удосконалюється спосіб визначення сортових якостей посівів з метою недопущення вибракування їх із числа насінницьких. На другому етапі розроблений комплекс заходів щодо збереження сортових і посівних якостей насіння в процесі його збирання, обробки, зберігання та використання. Визначальним серед них є протруєння насіння сучасними високоефективними препаратами (Сумі-8, Дивіденд Стар тощо) в новий, до цього не передбачений чинними ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові і посівні якості» і «Інструкцією з польової апробації сортових посівів зернових … культур» організаційно-технологічний період – до завершення оформлення державних нормативно-технічних і господарських супровідних документів на насіння перед його реалізацією в інші господарства.
Економічна ефективність способу збереження насіннєвих категорій посівів і насіння озимої пшениці за їх наднормативного ураження твердою сажкою виражалася чистим доходом, який був різницею між середньозваженими біржовими цінами відповідних категорій насіння і товарного зерна з протруєнням і без нього в період серпня – вересня 2002 р. За розрахунковими даними, залежно від рівнів ураженості посівів і насіння він складав: на оригінальному насінні (ОН) 5132-5402 грн./т, елітному (ЕН) – до 1332 і репродуктивному (РН-1) – до 550 грн./т.


Застосування протруйників групи тріазолів на ярих зернових колосових культурах проти хвороб рослин

Для протруювання насіння ярих зернових культур (пшениця, ячмінь) найбільш ефективним препаратом із групи тріазолів проти збудників хвороб рослин є Лоспел, 12,5% в.м.е. Він забезпечує надійний захист рослин від кореневих гнилей, а насіння – як від зовнішньої, так і внутрішньої сажкової інфекції.
Біологічна його ефективність становила: проти збудників кореневих гнилей 53-67%, летючої сажки – 100%. При цьому також збільшувалися польова схожість насіння на 3,4%, густота сходів – на 12 шт./м2, сила росту рослин – на 2%. Збережений урожай залежно від ґрунтово-кліматичної зони складав 7-12%, умовно чистий доход – 63-167 грн./га, рентабельність – 80-153%.


Захист озимої пшениці від хвороб з використанням біопрепаратів

Вирощування озимої пшениці в зоні Лісостепу:

  • протруювання насіннєвого матеріалу Дивідендом Стар 036 FS, т.к.с. – базовий варіант;
  • протруювання насіннєвого матеріалу Дивідендом Стар, 036 FS, т.к.с. із додаванням біопрепарату Радостим, в.с.р. – дослідний варіант. Застосування біопрепарату Радостим, в.с.р. у суміші з протруйником для обробки посівного матеріалу озимої пшениці дає змогу отримати більшу на 10% кількість продуктивних стебел, більший на 4,8 ц/га, або на 7%, урожай зерна та умовно чистий прибуток у розмірі майже 350 грн/га.

Інтегрована система захисту ярої пшениці

Інтегрована система захисту ярої пшениці передбачає:

  • повне використання потенціалу сорту та агротехніки вирощування озимої пшениці;
  • здійснення моніторингу фітосанітарного стану посівів;
  • проведення хімічних обробок за наявності шкідливих об’єктів на рівні економічних порогів шкідливості та урахування дії природних регулюючих факторів;
  • диференційовані норми витрати пестицидів;
  • застосування бакових сумішей препаратів за збігу строків обробок проти шкідників, хвороб рослин та бур’янів.

Переваги перед існуючими технологіями захисту: додатковий урожай зерна 20-25%, забезпечення високої якості зерна, зниження собівартості продукції, економія енергоносіїв та інших матеріальних ресурсів, зниження пестицидного навантаження на агроекосистему на 20-30%.
Ця система є основою для розробки робочих варіантів систем захисту врожаю від комплексу шкідливих організмів стосовно конкретного поля.


Інтегрована система захисту озимої пшениці

Інтегрована система захисту озимої пшениці передбачає:

  • повне використання потенціалу сорту та агротехніки вирощування озимої пшениці;
  • здійснення моніторингу фітосанітарного стану посівів;
  • проведення хімічних обробок за наявності шкідливих об’єктів на рівні економічних порогів шкідливості та урахування дії природних регулюючих факторів;
  • диференційовані норми витрати пестицидів;
  • застосування бакових сумішей препаратів за збігу строків обробок проти шкідників, хвороб рослин та бур’янів.

Переваги перед існуючими технологіями захисту: додатковий урожай зерна 8-14 ц/га, забезпечення високої якості зерна, зниження собівартості продукції, економія енергоносіїв та інших матеріальних ресурсів, зниження пестицидного навантаження на агроекосистему на 20-30%.
Ця система апробована на дослідних полях Миколаївського, Сумського та Черкаського інститутів агропромислового виробництва, Рівненської та Запорізької державних сільськогосподарських дослідних станцій. Вона є основою для розробки робочих варіантів систем захисту врожаю від комплексу шкідливих організмів стосовно конкретного поля.


Оптимізована система захисту озимої пшениці від хвороб

Система передбачає протруєння насіння препаратом системної дії, обробку посівів фунгіцидами в критичні періоди для розвитку хвороб (47-49 етап, 55-61 етап, 71-72 етап за міжнародною європейською шкалою ВВСН). Для визначення доцільності фунгіцидних обробок застосовується модель комплексної шкідливості хвороб листя озимої пшениці. Вибір препаратів здійснюється за допомогою бази даних з властивостей і спектру дії фунгіцидів та бази даних хвороб зернових колосових культур.
Застосування даної системи захисту озимої пшениці забезпечує збереження врожаю в розмірі 0,88 т/га, отримання якості зерна ІІІ класу, рентабельність виробництва – 95%.